Cучасна музика в аспекті інтересів музичної освіти
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-1.10Ключові слова:
сучасна музика, нова музика, новіша музика, модернізм, авангардизм, постмодернізм, музична освіта, вчитель мистецтва.Анотація
Мета статті полягає в уточненні поняття «сучасна музика», яке отримало широке використання в усному та літературному педагогічному вжитку. Розглядаються також поняття нової і модерністської музики. З’ясовуються етимологічні, контекстуально-історичні й естетичні смисли цих категорій. Встановлено, що всі ці словесні звороти є багатозначними та нечіткими у своїх семантичних межах. Автори дійшли висновку, що більш-менш ясними і виправданими з погляду мистецької освіти є розуміння сучасної музики як такої, що відповідає актуальним потребам суспільства й особистості, причому різні верстви соціуму та окремі індивіди мають свої уявлення щодо актуальності мистецьких творів. В іншому смислі слова під сучасною музикою доцільно вважати продукти масово-популярної культури, які підкоряються швидкоплинній моді, відповідають невибагливому естетичному смаку і в будь-який історичний момент функціонують як актуальні, незалежно від своїх художніх чеснот. Також вираз сучасна музика може бути коректним в історичному сенсі, коли він співвідноситься з творами, що виникли в хронологічних межах останньої чверті ХІХ ст. і третій чверті ХХ ст. Більш точно це значення передається виразами «нова музика» та «модернізм» у західній літературній традиції. З ними пов’язані уявлення про кардинальні зміни якості звукового матеріалу, мовної організації, композиційної техніки, стилю, типових властивостей художньо-образного змісту та художнього функціоналу музики, які відбулися в зазначений історичний період. Нарешті, теоретично обґрунтованим і актуальним у контексті науково-методичних завдань музичної педагогіки є трактування музичного модернізму як універсальної категорії, що відбиває свідоме, відверте й радикально оформлене прагнення митців до оновлення системи засобів художньої виразності та художньо-образної семантики музичного мистецтва на будь-якому історичному етапі його розвитку (на противагу консерватизму й академізму як протилежних тенденцій).
Посилання
Adorno, Theodor W. (1975). Einleitung in die Musiksoziologie : Zwölf theoretische Vorlesungen. Frankfurt am Main : Suhrkamp.
Adorno, Theodor W. (1949). Philosophie der neuen Musik. J.C.B. Mohr (Paul Siebeck), Tübingen.
Calinescu, M. (1987). Five Faces of Modernity: Modernism. Avant-garde. Decadence. Kitsch. Postmodernism. Durham : Duke University Press. 395 p.
Dahlhaus, Carl (1969). Neue Musik als historische Kategorie. In: Das musikalisch Neue und die Neue Musik: [vier Vorträge gehalten 1967/68 im Rahmen der Reihe Musikwissenschaftliches Kolloquium des Staatlichen Instituts für Musikforschung Preussischen Kulturbesitzes]. Mainz: Schott. S. 26–39.
Fallows David (1980). Ars Nova. The New Grove Dictionary of Music and Musicians. Grove, G., Sadie, S. In 20 volumes. Macmillan Publishers.UR –https:// books.google.com.ua/books?id=8I4YAAAAIAAJ.
Mersmann, H. (1922–23). Versuch einer Phanomenologie der Musik. Zeitschrift für Musikwissenschaft, No 5.
Saary, Margareta (2024). Neue Musik. Oesterreichisches Musiklexikon online, begr. von Rudolf Flotzinger, hg. von Barbara Boisits (letzte inhaltliche Änderung: 16.5.2004, abgerufen am 15.2.2024).
Yao Yaping (2023). Musical modernity and postmodern music [J]. Music Exploration. (04): 3–13 (In China).
Калениченко, А. (2011). Модерн. Українська музична енциклопедія. Т. 3 / Гол. редкол. Г. Скрипник. Київ: Вид. ІМФЕ НАН України. С. 438–447.
Малышев, Ю. (1998). Мифы и история. Art line. 1998. № 2. С. 26–29.
Микуланинець, І. (2020) Силабус з навчальної дисципліни «Сучасна музика» для студентів спеціальності 025 «Муз. мистецтво». Мукачево. URL: https://humanities.msu.edu.ua/wp-content/ uploads/2020/10/15.pdf.
Палійчук, І. С. (2022). Силабус з навчальної дисципліни «Сучасна музика» для студентів спеціальності 025 «Муз. мистецтво». – Івано-Франківськ. URL: https://kmunim.pnu.edu.ua/wp-content/uploads/ sites/44/2023/03/suchasna-muzyka-1.pdf.
Ржевська Майя (2001). Стильові пошуки в українській музиці 20-х років: авангард чи модерн? Київське музикознавство: зб. статей. С. 110–122.
Тереховська Олена (2023). Модернізм і авангардизм: міркування щодо розрізнення понять. Вісник Харківського нац. університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія». Вип. 92. С. 47–50.
Ткач, М. М., Хижко, О. В. (2015). Мистецтво музичного авангарду у змісті вищої мистецької освіти. Духовність особистості в системі мистецької освіти. Зб. праць наук. школи доктора педагогічних наук, професора О. М. Олексюк. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка 2015. С. 112–123.