XV–XVI століття – доба народження тромбона як ансамблевого та оркестрового інструмента
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-2.26Ключові слова:
тромбон, ансамблевий інструмент, оркестровий інструмент, XV–XVI століття, тембр, темброва драматургіяАнотація
Глибокий аналіз використання тромбона в інструментальній музиці ХV–XVI століть, проведений крізь призму ретроспективного погляду, дозволяє зробити висновок, що розвиток мистецтва оркестрового виконання на тромбоні визначено історією оркестрової музики, як і розвиток усієї інструментальної культури. Етимологічний аналіз назви інструмента в різних європейських мовах дав під час дослідження інформацію про історію самого інструмента. Етапи еволюції тромбона в ансамблі й оркестрі підпорядковані такій логіці: зародження ідеї використання тембру тромбона і перші спроби її реалізації; період експериментування та рідкісного застосування: окремі випадки застосування; багаторазовість і наступна за нею функціональна стійкість застосування; відбір найкращих форм застосування та поступове зникнення старих; загальне вживання, як наслідок стійкої повторюваності. У контексті цих етапів церковне та світське ансамблеве музикування поступово привело до концертного, що послугувало мотивацією до професійного опанування інструмента та подальшої професійної виконавської діяльності. Завдяки спільним успіхам інструментальних майстрів і виконавців, які «переконали» композиторів-новаторів у виразності тембру, шляхом постійного пошуку нових можливостей інструмента та підвищення рівня виконавської майстерності, здійснювалося природне географічне розширення використання інструмента. Він включався в різні за складом інструментальні ансамблі. Розвиток методики навчання гри на тромбоні був супроводжуваний поступовим становленням різних виконавських шкіл і технік. Цей процес був особливо активним у часи бароко та класицизму. За цих часів виникли важливі терміни та концепції, як-от «барокова техніка гри», «струнка виразність» і «декоративний підхід до фразування». Регулярне включення тромбона в ансамблеву музику дозволило йому відігравати важливу роль у музичних ансамблях. Цей інструмент переживав еволюцію від складів епохи Ренесансу до барокових, класичних і, нарешті, романтичних оркестрів. Важливими чинниками цього процесу були розвиток техніки гри, розширення репертуару для тромбона, а також його тісна взаємодія з іншими інструментами в оркестровому контексті.
Посилання
Крижанівський, Ф. (2006). Формування виконавського стилю гри на тромбоні в епоху Бароко. Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтва. № 3. С. 44–47.
Марценюк, Г. (2013). Українське тромбонове виконавство в контексті європейського духового музичного мистецтва. Київ: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство».
Потапов, Я. (2019). Тромбон як інструментальний феномен європейського музично-виконавського мистецтва. Музикознавча думка Дніпропетровщини, (14), 72–83.
Gombosi, O. (1940). Studien zur Tonartenlehre des frühen Mittelalters. III. Acta Musicologica, 12 (1/4), 29–52.
Kimball, W. (2020). Trombone History Bibliography. URL: https://kimballtrombone.com/trombone-history-timeline/trombone-history-15thcentury/.
Kircher, A. (1650). Musurgia universalis, sive ars magna consoni et dissoni etc. Roma.
Mersenne, M. (1957). Harmonie Universelle. Trans. Roger E. Chapman. The Hague: Martinus Nijhoff.
Neville, S. (1950). The Diary of Sylas Neville 1767–1788. Ed. Basil Cozens-Hardy. London: Oxford University Press, 1950.
Polk, K. (1987). Instrumental Music in the Urban Centres of Renaissance Germany. Early Music History. Vol. 7. P. 159–186. Published by: Cambridge University Press Stable. URL: http://www.jstor.org/stable/853891 (Last accessed: 22.02. 2024).
Polk, K. (2005). Susato and Instrumental Music in Flanders in the 16th Century. Hillsdale, NY: Pendragon Press.
Praetorius, M. (1884). Syntagma musicum. Bd. 2. Wolfenbuttel, 1618. Neudruck von Rob. Eitner, Leipzig.
Prunier, A. (1946). A new history of music. Middle Ages and Renaissance. London : Macmillan.
Strohm, R. (1985). Music in Late Medieval Bruges. Oxford: Oxford University Press.
Whitwell, D. (1982). The Wind Band and Wind Ensemble Before 1500 (The History and Literature of the Wind Band and Wind Ensemble), vol. 1. Northridge, CA: Winds.