Відчуття та інтуїція як засоби образотворчого мистецтва
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-2.30Ключові слова:
теорія та методика образотворчого мистецтва, відчуття й інтуїція, засоби образотворчого мистецтва, поле вірогідності результату мистецької діяльностіАнотація
Статтю присвячено проблемі використання відчуття й інтуїції як засобів в образотворчому мистецтві. Визначається вплив відчуттів та інтуїції на всіх етапах розроблення художнього твору, від формулювання ідеї до миті визначення художником завершеності композиції. Теоретичні положення дослідження унаочнюються прикладами практичної розробки авторського мистецького проєкту «Міф про Корабель пам’яті». Розкриваються особливості впливу відчуття й інтуїції в умовах непередбачуваності результату, що характерні для будь-якої мистецької діяльності. В образотворчій діяльності, навіть коли художник свідомо визначає теоретико-методологічну модель (принципи, підходи та художні методи, якими він користується), постає можливість надзвичайної складності взаємозв’язків між окремими елементами. Водночас будь-які зв’язки елементів художнього твору остаточно визначаються суто щодо один до одного, що ускладнює передбачення вірогідного результату. Також відносність елементів художнього твору не підлягає визначенню в рамках критеріїв правильності рішення. Остаточне рішення завершеного твору може бути визначене лише більш вдалим щодо попереднього, за відчуттям та інтуїцією автора. Водночас осмислена організація теоретико-методичних основ мистецької діяльності дозволяє передбачити результат або ж завершену форму художнього твору як поле вірогідності результату. І водночас у рамках поля вірогідності основну роль відіграють відчуття й інтуїція, які визначають вибір між відносними рішеннями й остаточну завершеність твору.
Посилання
Горбачов, Д. (2006). «Він та я були українці». Малевич та Україна. Київ: СІМ студія.
Горбачов, Д. (2020а). Лицарі голодного ренесансу. О. Січенко (упор.). Київ: Дух і літера.
Горбачов, Д. (упоряд.). (2020б). Український художній авангард: маніфести – публіцистика – спогади – листи. Київ: Дух і літера.
Никифоров, А. (2023). Метаідеалізм, або теоретико-методологічний концепт авторського художнього стилю. Південноукраїнські мистецькі студії, 2 (3), 88–94.
Никифоров, А. (2019). Творчий метод в образотворчому мистецтві як інструмент освоєння дійсності. Духовна культура особистості в контексті сталого розвитку суспільства: матеріали науково-практичної конференції. Лебедин, Сумська область, 8–9.
Bergson, H. (1944). Creative Evolution. (A. Mitchell, Trans.). New York: The Modern Library.
Boichenko, M. (2022). Research motivation of PhD students under martial law: challenges and ways of improvement. Studies in Comparative Education, 2, 5–11.
Deleuze, G. (1991). Bergsonism. New York: Zone Books.
Jung, C. G. (2010). Dreams (R. F. C. Hull, Trans.) (with a New foreword by Sonu Shamdasani). Princeton, NJ: Princeton University Press.
Klein, G. A. (2003). Intuition at work: Why developing your gut instincts will make you better at what you do. New York, NY: Currency/Doubleday.
