Образно-смисловий контент інтерпретації: герменевтичний підхід
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-4.14Ключові слова:
герменевтика, музична герменевтика, аспекти інтерпретаційного контенту вокального твору, авторський текст, вокальне виконавство.Анотація
Дослідження присвячено обґрунтуванню герменевтичного підходу до аналізу образно- смислового контенту інтерпретації у музичному мистецтві. Увагу дослідження звужено до постановки проблематики тлумачення законів створення образно-смислового контенту інтерпретації у вокальному виконавстві. Представлено тлумачення герменевтичного підходу в музичному мистецтві на основі ключових філософських категорій – трансцендентальність; інтерсуб’єктивність; інтертекстуальність – та їхнього смислового наповнення з позицій саме музичної герменевтики. Представлено узагальнення наукових розробок щодо авторського аспекту образно-смислового контенту інтерпретації вокального твору. Запропоновано етапність алгоритму обґрунтування й вибудовування герменевтичного підходу щодо інтерпретації образно-смислового контенту вокального твору. З огляду на досліджувані проблеми інтерпретації виконавцями авторського тексту представлено аспекти інтерпретаційного контенту вокального твору: психологічний аспект – виявлення виконавцем «внутрішнього світу» авторської партитури; професійно-компетентнісний аспект – використання методики «герменевтичного кола»; уміння бачити «структурацію» тексту, отже, розуміння динаміки драматургії через цілий концепт твору та через його частки; суспільно-історичний аспект – «історична реконструкція» авторського задуму як матеріал для розуміння культурно-історичного контексту народження твору; вміння розуміти зміст у досвіді сучасності; здатність бачити виникнення нових смислів у діалозі із традицією. Визначені аспекти дають змогу здійснити широкий аналіз сутності образно-смислового контенту вокального твору та визначити їхні інтерпретаційні чинники в контексті герменевтичного підходу в музичному мистецтві. У роботі використовуємо загальнонаукові методи дослідження: метод аналізу, синтезу, порівняння, систематизації. Також враховуємо результати усвідомлення й систематизації виконавського та педагогічного досвіду. Сформульовано й обґрунтовано необхідність визначення, аналізу та детального вивчення саме виконавського аспекту образно-смислового контенту інтерпретації вокального твору.
Посилання
Ґадамер, Г.-Ґ. (2000). Істина і метод. Том. 2. Київ: Юніверс. 478 с.
Лановик, З. Б. (2005). Понятійне окреслення процесу інтерпретації в біблійних текстах і ґенеза терміна «герменевтика». Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, 22, 156–159.
Aksenova, S.S., Kruglova, M.G., Ovsyannikova, V.A., Pereverzeva, M.V., Smirnov, A.V. (2020). Musical hermeneutics, semantics, and semiotics. Journal of Advanced Research in Dynamical and Control Systems, 12 (3), 779–784.
Almen B., Pearsall E. (2006). Approaches to meaning in music. Austin: Indiana University Press. Ambrosch, G. (2017). Punk as literature: Toward a hermeneutics of Anglophone punk songs. AAA – Arbeiten aus Anglistik und Amerikanistik, 42 (1), 101–120.
Dahlhaus, C. (1973). Das “Verstehen” von Musik und die Sprache der musikalischen Analyse. Musik und Verstehen. Aufsatze zur semiotischen Theorie, Asthetik und Soziologie der musikalischen Rezeption. Koln, s. 37.
Ferrando, J. (2018). Reading early music today: Between reenactment and new technologies. URL: https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-01794806/document.
Gamble, S. (2021). How music empowers: Listening to modern rap and metal. Abingdon: Routledge. 188 p. Hamlin, C.L. (2015). An exchange between Gadamer and Glenn Gould on hermeneutics and music. Theory, Culture and Society, 33 (3), 103–122.
Hartmann, E.F. (2021). Musical Image and Musical Hermeneutics: a possible tool for creative Piano (Music) teaching. Música Hodie, Goiânia, v. 19. URL: https:// revistas.ufg.br/musica/article/view/58976.
Kramer, L. (2011). Interpreting music. Berkeley: University of California Press. 322 p.
Lijtmaer, R. (2020). Music beyond sounds and its magic in the clinical process. American Journal of Psychoanalysis, 80 (4), 435–457.
Riera, G.J.M. (2015). The interpretation of historic music trough the philosophic hermeneutic. Revista Musica Hodie, 15 (2), 214–219.
Thomas, M.J. (2018). Gadamer and the hermeneutics of early music performance. Research in Phenomenology, 48 (3), 365–384.
