Інформаційно-комунікаційні технології як чинник активізації метакогнітивного пізнання в мистецькій діяльності
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-1.8Ключові слова:
метакогнітивне пізнання, інформаційно-комунікаційні технології, мистецька діяльність, саморегуляція, рефлексивна практика, музичне виконавство, хореографія, міждисциплінарний підхід, системно-функціональний підхід, компетентнісний підхід, технологічний підхідАнотація
У дослідженні вивчається роль інформаційно-комунікаційних технологій (далі – ІКТ) в активізації метакогнітивного пізнання в художній діяльності, з особливим акцентом на музичному виконавстві та хореографії. Метакогнітивне пізнання, що визначається як усвідомлення й регулювання своїх когнітивних процесів, відіграє важливу роль у зазначених видах діяльності, оскільки сприяє саморегуляції, рефлексії та творчості. Обґрунтовано доцільність використання задля виконання завдань дослідження низки наукових підходів. Зокрема, міждисциплінарний підхід, який об’єднує ідеї з психології, мистецтвознавства та мистецької педагогіки, задля вивчення феномену метапізнання в контексті мистецької діяльності. Системно-функціональний підхід використовують для аналізу взаємозв’язків між різними елементами всередині мистецьких систем, включно з художніми методами й технологіями, які сприяють метакогнітивному розвитку. Компетентнісний підхід дав змогу виявити конкретні уміння, пов’язані з метакогнітивним пізнанням, тоді як опора на технологічний підхід сприяла визначенню ІКТ-інструментів, які сприяють активізації метакогнітивно-пізнавальних процесів для виконання художніх завдань. Проведене дослідження дало змогу вивчити феноменологію метапізнання в художньо-перформативній діяльності, визначити, що воно охоплює три основні виміри: декларативний, процедурний та умовний, і виконує функції поліпшення якості самоаналізу, саморегуляції, а також аналітично-творчих процесів у мистецькій діяльності. Уточнено, шо метакогнітивні процеси мають циклічну природу, адже містять аналіз, міркування, виконання, оцінювання, корекцію та повторення, які є взаємопов’язаними та суттєво важливими для художнього самовираження. Опора на обґрунтовану методологію дала змогу дослідити, як ІКТ можуть активізувати метакогнітивне пізнання, надаючи інструменти для планування, контролю та оцінювання мистецької діяльності. Результати показали, що відповідним потенціалом володіють інструктивні відео, онлайн-курси, цифрові звукові робочі станції, інтерактивні симулятори концертних виступів, відео– та звукозаписувальні інструменти, колаборативні платформи, технології віртуальної реальності (VR), технологія захоплення руху, платформи штучного інтелекту (AI). Перспективою подальших досліджень визначено вивчення потенціалу конкретних технологій щодо активізації метакогнітивного пізнання в різних видах художньо-перформативної діяльності музикантів і хореографів.
Посилання
Anderson, L. W., & Krathwohl, D. R. (2001). A taxonomy for learning, teaching, and assessing : a revision of Bloom’s taxonomy of educational objectives: complete edition. Addison Wesley Longman, Inc. Retrieved from http://eduq.info/xmlui/handle/11515/18824
Androshchuk, L., Medvid, T., Blahova, T., Zhyrov, O., & Bykova, O. (2023). Training of choreographers in higher education institutions. Harmonia Journal of Arts Research and Education, 23(1), 14–27. https://doi.org/10.15294/harmonia.v23i1.43559
Angelina, V., & Abraham, J. (2015). Predictive Analysis of Hip-hop Dancers’ Motivation for Choreographing from Choreography Components (Body-Thinking-Space-Time). ANIMA Indonesian Psychological Journal, 31(1), 1–13. https://doi.org/10.24123/aipj.v31i1.559
Azevedo, R., & Aleven, V. (Eds.). (2013). International handbook of metacognition and learning technologies (Vol. 26). New York: Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-5546-3
Backhouse, M., Fitzpatrick, M., Hutchinson, J., Thandi, C., & Keenan, I. (2016). Improvements in anatomy knowledge when utilizing a novel cyclical “observereflect-draw-edit-repeat” learning process. Anatomical Sciences Education, 10(1), 7–22. https://doi.org/10.1002/ase.1616
Balashov, E., Pasichnyk, I., & Kalamazh, R. (2021). Metacognitive Awareness and Academic Self-Regulation of HEI Students. International Journal of Cognitive Research in Science, Engineering and Education (IJCRSEE), 9(2), 161–172. https://doi.org/10.23947/2334-8496-2021-9-2-161-172
Bellon, E., Fias, W., & Smedt, B. (2019). More than number sense: the additional role of executive functions and metacognition in arithmetic. Journal of Experimental Child Psychology, 182, 38–60. https://doi.org/10.1016/j.jecp.2019.01.012
Brown, R. B. (1993). Meta-competence: A recipe for reframing the competence debate. Personnel Review, 22(6), 25–36. https://doi.org/10.1108/EUM0000000000814
Carey, K., Moran, A., & Rooney, B. (2019). Learning choreography: an investigation of motor imagery, attentional effort, and expertise in modern dance. Frontiers in Psychology, 10. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.00422
Concina, E. (2019). The role of metacognitive skills in music learning and performing: theoretical features and educational implications. Frontiers in Psychology, 10. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01583
Hallam S. (2001). The development of metacognition in musicians: Implications for education. British Journal of Music Education, 18(1), 27–39. https://doi.org/10.1017/S0265051701000122
Hughes, A. (2019). Measuring metacognitive awareness: applying multiple, triangulated, and mixedmethods approaches for an encompassing measure of metacognitive awareness. Journal of Technology Education, 30(2), 3–20. https://doi.org/10.21061/jte.v30i2.a.1
LaFrance, C. L. (2018). Metacognitive Writing Strategies for Emerging Dancer-Scholars: Uncovering Supportive Links Between Academic Writing and Choreographic Processes. (PhD thesis), York University, Toronto, Ontario. Retrieved from http://hdl.handle.net/10315/35476
Li, W., Manoharan, P., Liu, F., & Cui, X. (2023). The development and validation of a metacognitive questionnaire for music learning. Tem Journal, 1090–1099. https://doi.org/10.18421/tem122-55
Liu, Y., & Qian, Z. (2022). Characteristics and influence of multimedia technology on dance choreography. Journal of Contemporary Educational Research, 6(1), 52–55. https://doi.org/10.26689/jcer.v6i1.2842
Longuet-Higgins, H. C. (1973). Comments on the Lighthill Report and the Sutherland Reply. Retrieved from Chilton Computing: www.chilton-computing.org.uk/inf/literature/reports/lighthill_report/p004.htm
Maaß, K. (2006). What are modelling competencies? ZDM: The international journal on mathematics education, 38(2), 113-142. https://doi.org/10.1007 /BF02655885
McPherson, G. E., & Renwick, J. M. (2011). Selfregulation and mastery of musical skills. Handbook of self-regulation of learning and performance, 234-248. Google Books
Miller, G. A. (2003). The cognitive revolution: A historical perspective. Trends in Cognitive Sciences, 7(3), 141–144. https://doi.org/10.1016/s1364-6613(03)00029-9
Mitsea, E., & Drigas, A. (2019). A journey into the metacognitive learning strategies. International Journal of Online and Biomedical Engineering (Ijoe), 15(14), 4–20. https://doi.org/10.3991/ijoe.v15i14.11379
Negretti, R. and Kuteeva, M. (2011). Fostering metacognitive genre awareness in l2 academic reading and writing: a case study of pre-service english teachers. Journal of Second Language Writing, 20(2), 95–110. https://doi.org/10.1016/j.jslw.2011.02.002
Orfanidis, D. (2023). Art didactics and augmented reality application in the postdigital era. Proceedings of The 6th International Academic Conference on Teaching, Learning and Education https://doi.org/10.33422/6th.tleconf.2023.06.103
Pidlypska, A., Gutnyk, I., Gorbatova, N., Pidlypskyi, A., & Bilash, O. (2024). Theoretical aspects of the formation of the individual styles of teachers of choreographers in the process of obtaining second-level educational and third-level educational and scientific degrees in higher education. Multidisciplinary Reviews, 6, 2023spe004. https://doi.org/10.31893/multirev.2023spe004
Power, A., & Powell, S. (2018). Engaging young string players in metacognition. International Journal of Music Education, 36(4), 659–670. https://doi.org/10.1177/0255761418771989
Raheb, K., Stergiou, M., Katifori, A., & Ioannidis, Y. (2019). Dance interactive learning systems. Acm Computing Surveys, 52(3), 1–37. https://doi.org/10.1145/3323335
Seli, P., Ragnhildstveit, A., Orwig, W., Bellaiche, L., Spooner, S., & Barr, N. (2024). Beyond the brush: human versus AI creativity in the realm of generative art. PsyArXiv. https://doi.org/10.31234/osf.io/vgzhj
Shi, Y. (2019). Research on the inheritance method of minority music and dance art based on motion capture technology. Proceedings of the 1st International Symposium on Education, Culture and Social Sciences (ECSS 2019). https://doi.org/10.2991/ecss-19.2019.44
Simon, H. A. (2019). The Sciences of the Artificial, reissue of the third edition with a new introduction by John Laird. MIT press. Google Books
Sun, Y. (2022). Application and development of multimedia technology in dance in China. Proceedings of the 2021 International Conference on Education, Language and Art (ICELA 2021). https://doi.org/10.2991/ assehr.k.220131.093
Velcu-Laitinen, O. (2024). Possible agentic mechanisms to reformulating one’s creative identity as a professional creator. Possibility Studies & Society. https://doi.org/10.1177/27538699241284323
Wang, W., & Tien, L. (2023). The influence of artistic innovation atmosphere on artistic creativity based on digital media – creative motivation as intermediary variable. International Journal of Information and Education Technology, 13(2), 320–328. https://doi.org/10.18178/ijiet.2023.13.2.1810
Yang, C., Yu, H., Hong, T., Cheng, L., Li, W., Yeh, T., … & Hsieh, J. (2024). Embodied metacognition as strengthened functional connection between neural correlates of metacognition and dance in dancers: exploring creativity implications. Frontiers in Human Neuroscience, 18. https://doi.org/10.3389/fnhum.2024.1347386
Yuan, L., & Nie, C. (2023). Research on the application of virtual reality technology in dance teaching: Taking the teaching of «dunhuang dance» as the example. Proceedings of the 2nd International Conference on Internet, Education and Information Technology (IEIT 2022) (pp. 688–696). https://doi.org/10.2991/978-94-6463-058-9_109
Zhang, Y. (2023). Analysis of transformation of dance teaching model equipped with ai technology. Frontiers in Educational Research, 6(31). https://doi.org/10.25236/fer.2023.063113
Zheng, P. (2023). The current situation and development of dance creation in the new media era. Art and Performance Letters, 4(5). https://doi.org/10.23977/artpl.2023.040506
