Хоровий спів як інструмент психологічної реабілітації у воєнний час

Анотація

У статті досліджується хоровий спів як ефективний інструмент психологічної реабілітації у воєнний час. Аналізуються механізми впливу колективного співу на емоційний стан, психічне здоров’я та соціальну адаптацію осіб, які пережили травматичні події, зокрема військовослужбовців, ветеранів, вимушених переселенців та цивільного населення, що постраждало від воєнних дій. Розглянуто основні психофізіологічні аспекти впливу вокальної діяльності, такі як зниження рівня стресу, нормалізація дихальних функцій, стабілізація серцевого ритму та гармонізація емоційного фону. Окрема увага приділена соціальній ролі хорового співу як способу згуртування та відновлення відчуття єдності в спільноті. Хоровий спів сприяє формуванню почуття підтримки, взаєморозуміння та психологічної стійкості, що є вкрай важливими для реабілітації людей у кризових умовах. Визначено його значення як частини терапевтичних методів, що вже використовуються в реабілітаційних програмах для подолання наслідків посттравматичних стресових розладів. Стаття містить огляд основних напрямів психофізіологічної реабілітації засобом хорового співу, це: емоційна розрядка та зняття стресу; підвищення самооцінки та впевненості в собі; почуття єдності та соціальної підтримки; музика як форма психотерапії; практичне застосування хорового співу у реабілітаційних програмах (військові та ветеранські хори; хорові ініціативи для переселенців; хорові заняття у реабілітаційних центрах тощо).Проведено аналіз міжнародного та українського досвіду застосування хорової терапії у відновленні психоемоційного стану учасників бойових дій та постраждалого населення. У підсумку обґрунтовується необхідність активного впровадження хорового співу у сучасні реабілітаційні програми, оскільки цей метод поєднує елементи арттерапії, когнітивного опрацювання травматичних подій та групової підтримки, що робить його універсальним та доступним засобом відновлення.