Типологія хронотопу фортепіанної творчості Олів’є Месіана

Анотація

У дослідженні представлено музикознавчий аналіз фортепіанної творчості французького митця ХХ століття Олів’є Месіана крізь призму поняття «часопростору». Розглянуто втілення сакральної образної сфери в композиціях для піаністів як головної у визначальній категоріальній царині. Акцентується увага на аспектах музичного хронотропу в інструментальних п’єсах О. Месіана як новаторському чиннику, котрий визначає індивідуальні особливості його музичної мови, авторського стилю. Визначаючи поняття «часу» провідним його мистецькому доробку, окреслено наявність різних типів часу у фортепіанній творчості. Представлено світоглядні позиції Григорія Сковороди і Олів’є Месіна щодо пізнання людиною Бога. Ґрунтуючись на цьому філософському трактуванню законів Всесвіту, доведено, що в цих композиціях прослідковуються різновиди часу: реальний, абсолютний, космологічний. Здійснено типологію фортепіанної творчості крізь зазначені три часові варіанти.Обґрунтовано приналежність до категорії реального часу композиції «Дама із Шарлот», «Скорбота високого і чистого неба», «Вісім прелюдій», «Бурлескна фантазія», «На смерть Поля Дюка», «Рондо», «Прелюдії». Доведено, що їм властива є оригінальна музична мова митця, у якій простежується численна тематична повторюваність, тяжіння до повільних темпів.Розглянуто твори, у яких визначено музичні особливості абсолютного часу: «Образи слова “Амінь”», «Двадцять поглядів на немовля Ісуса». Аргументовано, що у них автор передає пізнання Божественного всесвіту системою лейттем.Окреслено космологічний час у фортепіанних творах «Кантейоджайя», «Чотири ритмічні етюди», «Каталог птахів», «Садова славка», «Маленькі ескізи птахів».У них простежується авторська ритмічна система, що опирається на карнатські ритми. До цієї групи композицій належать п’єси з основами пантеїзму. Автор передає Божественну гармонію великою палітрою прикрас, динамічних відтінків, які зображають спів птахів.