Формування естрадно-вокальної виконавської компетентності майбутніх учителів музики: основні підходи
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-3.1Ключові слова:
естрадно-вокальна виконавська компетентність, музична освіта, педагогічні підходи, емоційний інтелект, конструктивістське викладання, методи співпраціАнотація
Стаття присвячена феномену естрадно-вокальної виконавської компетентності (ЕВВК) майбутніх учителів музики. Основна мета полягала в обґрунтуванні методології цілеспрямованого формування естрадно-вокальної виконавської компетентності у процесі професійної підготовки означених здобувачів. Гіпотезу дослідження становить припущення, що ефективна взаємодія структурних компонентів естрадно-вокальної виконавської компетентності передбачає застосування комплексу взаємопов’язаних підходів, спрямованих на розвиток емоційних, когнітивних, емпатійно-комунікативних і саморегуляційних елементів означеного конструкта.Для досягнення мети дослідження було застосовано методи теоретичного синтезу й контекстуалізації у процесі аналізу літератури з галузей музичної педагогіки, мистецтвознавства, методики вокального виконавства, когнітивної психології. У результаті було встановлено, що формування естрадно-вокальної виконавської компетентності майбутніх учителів музики має спиратися на взаємодію наукових підходів, відібраних з урахуванням особливостей компонентів означеного конструкта.Проведене теоретичне дослідження дозволило обґрунтувати необхідність опори на технологічний, рефлексивний, конструктивістський, полікультурний, фасилітативний, колаборативний і креативно-праксеологічний підходи, продемонструвати їхню комплексну ефективність у формуванні емоційно-мотиваційного, когнітивно-епістемологічного, емпатійно-комунікативного й асертивно-саморегуляційного компонентів естрадно-вокальної виконавської компетентності. За результатами побудовано модель, що відображає взаємодію двох систем – системи взаємопов’язаних компонентів естрадно-вокальної виконавської компетентності та системи підходів до їх формування, серед яких ключову роль відіграє технологічний підхід, який виконує функцію підтримки та регулювання дії всіх інших підходів, оскільки забезпечує основу для інтеграції різних методів викладання та адаптивність стратегій навчання, що підтвердило основу гіпотезу дослідження.Ефективність розробленої методологічної моделі потребує емпіричної перевірки у процесі спеціально організованого педагогічного експерименту, що становить основний напрям майбутніх досліджень.
Посилання
1. Akbarova, G., Dyganova, E., Shirieva, N., & Adamyan, A. (2018). The Technology of Scientific Сreativity in the Professional Training of the Music Teacher. Journal of History Culture and Art Research, 7 (4), 138–145. http://dx.doi.org/10.7596/taksad. v7i4.1824
2. Aubakirova, R. A., Kabzhanova, G. G., Вelenko O. Yu., Pigovayeva, N., & A. Kostyunina, A. (2021). Consideration of the Basic Competencies of a Preschool Teacher in Curriculum Modernization. International Journal of Cognitive Research in Science, Engineering and Education (IJCRSEE), 9 (1), 91–103. https://doi.org/10.23947/2334-8496-2021-9-1-91-103
3. Bolatkhan, N., Balagazova, S., & Kosherbayev, Z. (2025). A component model of pop vocal performance competence of future music teachers. Information bul- letin of the Kazakh National University named after Abai, series “Pedagogical Sciences”, 2 (86), 224–233. https://doi.org/https://doi.org/10.51889/2959-5762.2025.86.2.020
4. Burnard, P. (2007). Reframing creativity and technology: Promoting pedagogic change in music education. Journal of music, Technology and Education, 1 (1), 37–55. https://doi.org/10.1386/jmte.1.1.37_1
5. Burton, S. L. (2011). Perspective Consciousness and Cultural Relevancy: Partnership Considerations for the Re-Conceptualization of Music Teacher Preparation. Arts Education Policy Review, 112 (3), 122–129. https://doi.org/10.1080/10632913.2011.566082
6. Chatelain, S., Barman, K., Lage-Gómez, C., & Moor, M. (2024). Reframing Creative Teaching in Secondary Music Teacher Education. Education Sciences, 14 (3), 324. https://doi.org/10.3390/educsci14030324
7. Crawford, R. (2016). Rethinking teaching and learning pedagogy for education in the twenty-first century: blended learning in music education. Music Education Research, 19 (2), 195–213. https://doi.org/10.1080/14613808.2016.1202223
8. Cremata, R. (2017). Facilitation in popular music education. Journal of Popular Music Education, 1 (1), 63–82. https://doi.org/10.1386/jpme.1.1.63_1
9. Dma, Ö. G., & Özgür, M. C. (2019). The effects of alexander technique on music performance and per- formance anxiety. Journal of Academic Social Sciences, 7 (96), 342–348. http://dx.doi.org/10.29228/ASOS.36746
10. Fernholz, I., Mumm, J. L. M., Plag, J., Noeres, K., Rotter, G., Willich, S. N., … Schmidt, A. (2019). Perfor- mance anxiety in professional musicians: a systematic review on prevalence, risk factors and clinical treatment effects. Psychological Medicine, 49 (14), 2287–2306. https://doi.org/10.1017/S0033291719001910
11. Guyon, A., Studer, R., Hildebrandt, H., Horsch, A., Nater, U., & Gomez, P. (2020). Music performance anxiety from the challenge and threat perspective: psychophysiological and performance outcomes. BMC Psychology, 8 (87). https://doi.org/10.1186/ s40359-020-00448-8
12. Havre, S. J., Väkevä, L., Christophersen, C. R., & Haugland, E. (2019). Playing to learn or learning to play? Playing Rocksmith to learn electric guitar and bass in Nordic music teacher education. British Journal of Music Education, 36 (1), 21–32. https://doi.org/10.1017/S026505171800027X
13. Hidayatullah, R. (2023). Perspectives on Music Pedagogy in Informal, Performance-Based Learning. Virtuoso: Jurnal Pengkajian Dan Penciptaan Musik, 6 (1), 57–67. https://doi.org/10.26740/vt.v6n1.p57-67
14. Kakimova, L. S., Balagazova, S. T., Mukeyeva, N. E., Berdenova, A. Z., & Azhgereyeva, K. B. (2022). Pedagogical Technologies for the Emotional Intelligence of a Music Teacher. World Journal on Educational Technology: Current Issues, 14 (3), 817–824. https://doi.org/10.18844/wjet.v14i3.7353
15. Kelly-McHale, J. (2013). The Influence of Music Teacher Beliefs and Practices on the Expression of Musical Identity in an Elementary General Music Classroom. Journal of Research in Music Education, 61 (2), 195–216. https://doi.org/10.1177/0022429413485439
16. Kаblovа, T., & Teteria, V. (2020). Popular Song Creativity in the Socio-cultural Context. Journal of History, Culture & Art Research/Tarih Kültür ve Sanat Arastirmalari Dergisi, 9 (3). 147. https://doi.org/10.7596/ taksad.v9i3.2647
17. Lebler, D., & Weston, D. (2015). Staying in sync: keeping popular music pedagogy relevant to an evolving music industry. Iaspm Journal. Popular Music and Education, 5 (1), 124–138. https://doi.org/10.5429/2079-3871(2015)v5i1.8en
18. Longlong, C., & Luen, L. (2023). New trend in online pedagogy for college vocal music education in the digital era. International Journal of Academic Research in Progressive Education and Development, 12 (4), 923–931. https://doi.org/10.6007/ijarped/v12-i4/20091
19. López-Íñiguez, G., & Bennett, D. (2019). A lifespan perspective on multi-professional musicians: does music education prepare classical musicians for their careers? Music Education Research, 22 (1), 1–14. https://doi.org/10.1080/14613808.2019.1703925
20. Miendlarzewska, E., & Trost, W. (2014). How musical training affects cognitive development: rhythm, reward and other modulating variables. Frontiers in Neuroscience, 7. https://doi.org/10.3389/fnins.2013.00279
21. Mozgalova, N., Novosadova, A., Novosadov, Y., Seleznev, S., & Kshivak, Y. (2024). Modeling the process of forming the skills and pedagogical analysis of musical works of future music teachers. Society. Integration. Education. Proceedings of the International Scientific Conference, 1, 217–227. https://doi.org/10.17770/ sie2024vol1.7831
22. Muhonen, S. (2013). Songcrafting: A teacher’s perspective of collaborative inquiry and creation of classroom practice. International Journal of Music Education, 32 (2), 185–202. https://doi.org/10.1177/0255761413506657
23. Nikolai, H., Kisiel, M., & Peng, Y. (2023). Vocal education in the context of intercultural communication: Experience of teaching chinese students. International Journal of Chinese Education, 12 (1). https://doi.org/10.1177/2212585X231169741
24. Papageorgi, I., Creech, A., & Welch, G. (2011). Perceived performance anxiety in advanced musicians specializing in different musical genres. Psychology of Music, 41 (1), 18–41. https://doi.org/10.1177/0305735611408995
25. Perrier, L., Latreille-Gagné, L., Khoriaty, F., Fortin, M., & Bonneville-Roussy, A. (2025). Exploring the well-being of professional female musicians: a self- determination theory perspective. Frontiers in Psychology, 15. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1465192
26. Priadko, O., Aliksiichuk, O., Borysova, T., Chaban-Chayka, S., Onofriichuk, L., & Fedorchuk, V. (2024). The Role of Computer Technologies in Music Teacher Training: Implementing the Humane Education Strategy. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 15 (1), 362–376. https://doi.org/10.18662/brain/15.1/557
27. Ros-Morente, A., Oriola-Requena, S., Gustems-Carnicer, J., & Filella Guiu, G. (2019). Beyond music: Emotional skills and its development in young adults in choirs and bands. International Journal of Music Education, 37 (4), 536–546. https://doi.org/10.1177/0255761419853634
28. Sabino, A., Camargo, C., Chagas, M., & Osório, F. (2018). Facial recognition of happiness is impaired in musicians with high music performance anxiety. Frontiers in Psychiatry, 9. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2018.00005
29. Scherer, K. R., Sundberg, J., Fantini, B., Trznadel, S., & Eyben, F. (2017). The expression of emotion in the singing voice: Acoustic patterns in vocal performance. The Journal of the Acoustical Society of America, 142 (4), 1805–1815. https://doi.org/10.1121/1.5002886
30. Shively, J. (2015). Constructivism in Music Education. Arts Education Policy Review, 116 (3), 128–136. https://doi.org/10.1080/10632913.2015. 1011815
31. Vaag, J., Giæver, F., & Bjerkeset, O. (2013). Spe- cific demands and resources in the career of the Norwe- gian freelance musician. Arts & Health, 6 (3), 205–222. https://doi.org/10.1080/17533015.2013.863789
32. Vasil, M. (2020). Using Popular Music Pedagogies to Foster 21st-Century Skills and Knowledge. General Music Today, 33 (3), 46–51. https://doi.org/10.1177/1048371320902752
33. Vasil, M., Weiss, L., & Powell, B. (2018). Popular Music Pedagogies: An Approach to Teaching 21st-Century Skills. Journal of Music Teacher Education, 28 (3), 85–95. https://doi.org/10.1177/1057083718814454
34. Wolfe, M. L. (1989). Correlates of Adaptive and Maladaptive Musical Performance Anxiety. Medical Problems of Performing Artists, 4 (1), 49–56. http://www.jstor.org/stable/45440195
35. Yılmaz, R., Yılmaz, F., & Öztürk, H. (2017). Examining the relationship between pre-service teachers’ educational technology and material development competency and their techno-pedagogical competency. Global Journal of Information Technology Emerging Technologies, 7 (3), 86–91. https://doi.org/10.18844/gjit. v7i3.2830
36. Zhang, C. (2024). The Importance of Emotional Expression in Vocal Performance Art in the Internet Era. Applied Mathematics and Nonlinear Sciences, 9 (1), https://doi.org/10.2478/amns.2023.2. 00338
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
