Тематичні пленери в освітньому процесі: їх значення у формуванні художньо-проєктної компетентності майбутніх магістрів образотворчого мистецтва
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-3.10Ключові слова:
тематичні пленери, магістри образотворчого мистецтва, художньо-проєктна компетентність, мистецька освіта, творчий пошук, практична підготовка, естетичне мислення, професійний розвиток, освітні технологіїАнотація
У статті розкрито унікальну роль тематичних пленерів у формуванні художньо-про- єктної компетентності майбутніх магістрів образотворчого мистецтва. Пленерна діяльність постає як невід’ємний елемент професійної підготовки художників, адже саме в умовах безпосереднього контакту із природою, архітектурними пам’ятками та культурним середовищем у студентів формуються уявлення про гармонію, про- стір і колір. Дослідження тематичних пленерів на художньо-графічному факультеті Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» виявило їхню важливу роль у формуванні художньо-проєктної компетентності здобувачів магістерського рівня. Увагу закцентовано на значенні тематичної спрямованості творчого заходу та її поєднанні з формою роботи про- сто неба – пленером. Показано особливості проведення на конкретних прикладах тематичних пленерів із 2021 по 2025 роки. Значну увагу приділено методичним під- ходам до організації тематичних пленерів, які стимулюють розвиток естетичного мислення, креативності та здатності адаптувати мистецькі знання до різних про- єктних завдань.Проаналізовано роль міждисциплінарності тематичних пленерів, які поєднують академічні знання, творчий пошук, практичну реалізацію художніх ідей, залучення до самостійного вивчення різних культурних традицій світу. З’ясовано, що тематичні пленери сприяють розвитку здатності студентів до концептуального мислення та інтеграції мистецького й дизайнерського підходів. Виявлено адаптивну функцію таких заходів, під час яких у студентів формуються навички роботи в команді, здат- ність до рефлексії та адаптації до різних умов.Показано важливість свободи вибору здобувачів у пленерних тематичних заходах у різних аспектах: вибір об’єкта зображення, техніки й матеріалів, стилістичних вподобань, що сприяє розвитку сміливості творчого експериментування, творчої ініціативи, а надалі – формуванню визначення власної траєкторії професійного мис- тецького розвитку.Дослідження базується на аналізі сучасної наукової літератури, педагогічного досвіду й реальних результатів роботи студентів у межах тематичних пленерів.
Посилання
1. Близнюк, М. (2018). Художньо-проектна діяльність: до питання навчання майбутніх фахівців декоративно-прикладного мистецтва. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Педагогічна. 2018. Вип. 24. 138–141. https://doi.org/10.32626/23074507.2018-24.138-141
2. Бойченко, М., Нечипоренко, А. (2024). Змістові засади підготовки майбутніх фахівців візуального мистецтва в закладах вищої освіти США. Південноукраїнські мистецькі студії. Розділ 1. Актуальні проблеми мистецької педагогіки. Вип. 4 (7). 5–10. https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-4.1
3. Висікайло, Т. (2017). Формування фахової компетентності майбутніх учителів образотворчого мистецтва у процесі пленерної практики [Автореф. дис. канд. пед. наук]. Полтава.
4. Ірисова весна. Вернісаж open air у пленерному дворику художньо-графічного факультету (2023). URL: https://pdpu.edu.ua/novini-khudozhno-grafichnij-fakultet/10195-irisova-vesna-vernisazh-open-air-u-plenernomu-dvoriku-khudozhno-grafichnogo-fakultetu
5. Ірисовий пленер – 2. ХГФ. ОДЕСА. (2024). URL: https://www.youtube.com/watch?v=YqizHUgMlr4&ab_channel=%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0% B6%D0%BD%D1%8C%D0%BE-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8 %D0%B9%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82
6. Койчева, Т., Цзяньмей, Шао (2024). Стан підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва до організації позакласної діяльності на сучасному етапі. Актуальні питання гуманітарних наук. Вип. № 80. Том 1. 306–311. https://doi.org/10.24919/2308-4863/80-1-46
7. Котова, О., Носенко, А., Мунтян, С. (2024). Сучасна творчість студентів художньо-графічного факультету Університету Ушинського: роль пленерного досвіду та натхнення від природи у становленні художників-педагогів. Південноукраїнські мистецькі студії. Розділ 3. Теорія і практика візуальних мистецтв. Вип. 3 (6). 147–155. https://doi.org/10.24195/ artstudies.2024-3.21
8. Купчак, С. (2023). Формування готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування проєктної технології у професійній діяльності [Дис. докт. філософ.]. Рівне.
9. Лоза, Н. (2024). Збереження традиції пленеру в системі вищої художньої освіти півдня України. Євроінтеграція в мистецтві, науці та освіті: досвід, перспективи розвитку. Клайпедський університет, Литва (“Eurointegration in art, science and education: experience, development perspectives”, Klaipėda University, Lithuania), 247–250. URL: h t t p s : / / w e b . k u . l t / u p l o a d s / d o c u m e n t s / f i l e s / Konferencijos_tez%C4%97s_2024_03_08.pdf
10. Малік, О., Носенко, А. (2023). Артконкурс «Рожевий бульдозер» – Молодіжні мистецькі змагання в культурному просторі Одеси (2012–2018, 2023 рр.). Український мистецтвознавчий дискурс. (4). 46–56. https://doi.org/10.32782/uad.2023.4.6
11. Маслова, Т., Басанець, Л. (2024). Досвід реалізації навчально-творчого art-проєкту здобувачів художньо-графічного факультету в умовах воєнного стану. Євроінтеграція в мистецтві, науці та освіті: досвід, перспективи розвитку. Клайпедський університет, Литва. (“Eurointegration in art, science and education: experience, development perspectives”, Klaipėda University, Lithuania). 251–255. URL: h t t p s : / / w e b . k u . l t / u p l o a d s / d o c u m e n t s / f i l e s / Konferencijos_tez%C4%97s_2024_03_08.pdf
12. Нарцисовий пленер – 2025. ХГФ. Одеса. (2025). URL: https://www.youtube.com/watch?v=-bek-gHBF6E&ab_channel=%D0%A5%D1%83%D0%B4%D 0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%8C%D0%BE-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%87%D0% BD%D0%B8%D0%B9%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82
13. Носенко, А. (2024). Пленер у живописі Костянтина Ломикіна: трансформація образу від «безпосереднього враження» до «опосередкованого художнього перетворення». Південноукраїнські мистецькі студії. Розділ 3. Теорія і практика візуальних мистецтв. Вип. 2 (5). 184–193. https://doi.org/10.24195/ artstudies.2024-2.31
14. Носенко, А. (2006). Пленер у живописі Одеси другої половини ХХ – початку ХХІ ст. [Автореф. дис. канд. мистецтвозн.]. Харків.
15. ОПП «Образотворче мистецтво. Декоративне мистецтво» на здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти в Університеті Ушинського (2024). URL: https://ftp.pdpu.edu.ua/s/WkyodkakuZyhEgG?path=%2F2024
16. Отич, О. (2009). Мистецтво у системі розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійного навчання: теоретичний і методичний аспекти: монографія. Зелена Буковина.
17. Рудой, В., Нагуляк, П. (2024). Пленер як творча практика вивчення образно-кольорового проявлення форм природи. Актуальні питання гуманітарних наук. Вип. 73, том 3, 285–294. https://doi.org/10.24919/2308-4863/73-3-43
18. Тарасенко, О. (2024). Майстри пленерного живопису Одеси: Віктор Жураковський (1928–2001), Павло Македонський (1967). Південноукраїнські мистецькі студії. Розділ 3. Теорія і практика візуальних мистецтв. Вип. 2 (5). 194–198. https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-2.32
19. Arnheim, R. (1961). Form and Consumer. Toward a Psychology of Art, Berkeley and Los Angeles.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
