Творчо-технологічний аналіз фонокомпозиції в контексті мистецтвознавчих досліджень
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-3.15Ключові слова:
творчо-технологічний аналіз, фонокомпозиція, звукорежисура, звукове поле, музичний запис, інтерпретація, музикознавствоАнотація
У статті пропонується методологія творчо-технологічного аналізу фонокомпози- цій у просторі наукових досліджень музикознавства, комп’ютерної музикології, зву- корежисури тощо. Підкреслюється необхідність інтеграції технологій і естетичних критеріїв для комплексного вивчення музичних композицій у звукозаписі, у взаємодії творчого задуму та технічних засобів його реалізації. Мета роботи – систематиза- ція термінологічної бази й обґрунтування універсальної моделі творчо-технологічного аналізу, здатної забезпечити єдність об’єктивних і суб’єктивних критеріїв оціню- вання. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні естетико-теоретичного аналізу, критичного слухового оцінювання, об’єктивних методів вимірювання пара- метрів звуку та принципів блокової і компаративної організації. Такий підхід дозволяє враховувати структурні, технічні й естетичні параметри музичних композицій у зву- козаписі, творчу роль звукорежисера та специфіку технологічних рішень у процесі створення фонокомпозиції.У результатах статті визначено ключові параметри творчо-технологічної інтер- претації та творчо-технологічного аналізу. Обґрунтовано доцільність застосування скороченого формату аналізу, що включає класифікатори (жанр, стиль, функція твору), об’єктиватори (технічні характеристики звуку, використані технології) та інтерпретатори (естетичні маркери). Наукова новизна роботи полягає в концеп- туалізації творчо-технологічного аналізу як комплексної методології, що об’єднує музикознавчі й естетичні, цифрові комп’ютерні, програмні та звукотехнічні підходи.Уперше запропоновано модель скороченого творчо-технологічного аналізу. У висно- вках підкреслюється, що творчо-технологічний аналіз може бути застосований як універсальний підхід у музикознавчих наукових дослідженнях, професійній звукорежи- серській практиці й освітньому процесі. Його використання відкриває перспективи формування єдиної системи аналітичних критеріїв, розвитку інструментів цифрової обробки й автоматизації аналізу, а також удосконалення методів підготовки фахів- ців у галузі музичного мистецтва.
Посилання
1. Бондаренко, А. І. (2022). Сучасне музичне мистецтво і комп’ютерні програми. Ліра-Л. 284.
2. Гайденко, І. А. (2005). Роль музичних комп’ютерних технологій у сучасній композиторській практиці [Дис. канд. мистецтвозн., Харківський державний університет мистецтв імені І. П. Котляревського], Харків. 187.
3. Смаглій, Г. А., & Маловик, Л. В. (2005). Основи теорії музики (3-тє вид., перероб. і доп.). Факт. 384.
4. Alpaydın, R. (2022). Computational Music Theory. İstanbul Technical University, 22, 7–22.
5. Moylan, W., Burns, L., & Alleyne, M. (Eds.). (2022). Analyzing Recorded Music: Collected Perspectives on Popular Music Tracks. Focal Press. 446.
6. Ballou, G. (2015). Handbook for Sound Engineers (5th ed.). Focal Press. 1784.
7. Blauert, J. (1997). Spatial Hearing: The Psychophysics of Human Sound Localization. MIT Press. 512.
8. Bregman, A. S. (1994). Auditory Scene Analysis: The Perceptual Organization of Sound. The MIT Press. 800.
9. Brinkmann, F., & Weinzierl, S. (2023). Audio quality assessment for virtual reality. Springer. 437.
10. Brixen, E. (2020). Audio Metering: Measurements, Standards and Practice (3rd ed.). Routledge. 418.
11. Carnovalini, F., Rodà, A., Harley, N., Homer, S. T., & Wiggins, G. A. (2021). A new corpus for computational music research and a novel method for musical structure analysis. In Audio Mostly 2021 (AM’21). ACM. https://doi.org/10.1145/3478384.3478402
12. Clarke, M., Dufeu, F., & Manning, P. (2020). Inside Computer Music. Oxford University Press. 433.
13. Corey, J. (2016). Audio Production and Critical Listening: Technical Ear Training (2nd ed.). Routledge. 160.
14. Couprie, P. (2022). Designing sound represen- tations for musicology. In Sound and Music Computing Conference (SMC) (563–569). URL: https://hal.science/hal-03683837v1
15. Eargle, J. (2011). The Microphone Book: From Mono to Stereo to Surround – A Guide to Microphone Design and Application (3rd ed.). Focal Press. 480.
16. Eren, H. C., & Öztug, E. K. (2020). The Implementation of Virtual Choir Recordings during Distance Learning. Cypriot Journal of Educational Sciences, 15 (5), 1117–1127.
17. Everest, F. A. (2007). Critical Listening Skills for Audio Professionals. Thomson Course Technology. 232.
18. Everest, F. A., & Pohlmann, K. (2021). Master Handbook of Acoustics (7th ed.). McGraw Hill TAB. 656.
19. Fastl, H., & Zwicker, E. (2007). Psychoacoustics: Facts and Models. Springer Science & Business Media. 472.
20. Hoeg, W., Christensen, L., & Walker, R. (1997). Subjective assessment of audio quality – The means and methods within the EBU. EBU Technical Review, Winter, 40.
21. International Telecommunication Union. (2019). ITU-R Recommendation BS.1284-2 (2019). General methods for the subjective assessment of sound quality. 18.
22. International Telecommunication Union. (2023). Recommendation ITU-R BS.1387-2. Method for objective measurements of perceived audio quality. ITU.
23. iZotope. (n.d.). Insight 2 Help Documenta- tion. URL: https://support.izotope.com/hc/en-us/articles/6658242847121-Insight-2-Help-Documentation
24. Moore, B. (2013). An Introduction to the Psychol- ogy of Hearing (6th ed.). BRILL. 458.
25. Moylan, W. (2020). Recording Analysis: How the Record Shapes the Song. Routledge. 568.
26. OIRT. (1992). OIRT Recommendation 91/2: Subjective assessment of sound recordings. OIRT.
27. Thompson, D. M. (2005). Understanding Audio: Getting the Most Out of Your Project or Professional Recording Studio. Berklee Press. 368.
28. Torcoli, M., Kastner, T., & Herre, J. (2021). Objec- tive Measures of Perceptual Audio Quality Reviewed: An Evaluation of Their Application Domain Dependence. IEEE/ACM Transactions on Audio, Speech, and Language Processing, 29, 1530–1541.
29. Volioti, G., & Williamon, A. (2021). Performers’ discourses on listening to recordings. Research Studies in Music Education, 43 (3), 481–497.
30. White, P. (2009). Making the Most of the Stereo Panorama. Sound on Sound. URL: https://www.soundonsound.com/techniques/making-most-stereo-panorama
31. Williams, J. (2021). Recording the story: Exploring the relationship between music production and narrative [Doctoral dissertation, Queensland University of Technology]. 311.
32. Zhang Y. Utilizing Computational Music Analysis And AI For Enhanced Music Composition: Exploring Pre-And Post-Analysis // Educational Administration: Theory and Practice. 2024. Vol. 3, No. 5. P. 269–282. DOI: 10.53555/kuey.v30i5.2841.
33. Zhao, J., Jiang, S., Ma, J., Wang, S., & Li, Y. (2023). Computational music: Analysis of music forms. In International Conference on Computational Science and Its Applications (366–384). Springer.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
