Холістичне дослідження музичної ментальності як соціокультурного феномену

Анотація

Стаття присвячена дослідженню музичної ментальності як загальнонаукового поняття та як соціокультурного феномену. Проаналізовано структуру й елементи музичної ментальності, визначені зміст та місце поняття «музична ментальність» у сучасній ментології, а також функції музичної ментальності як соціокультурного феномену в сучасній соціокультурній теорії та практиці.У процесі дослідження були застосовані загальнонаукові методи, міждисциплінарний і холістичний підходи. Якщо міждисциплінарний підхід дає нам можливість досліджувати будь-які феномени «за горизонталю», тобто використовувати досягнення суміжних дисциплін, то холістичний підхід дав нам можливість використати феномен музичної ментальності «за вертикаллю», тобто дослідити глибинні рівні особистісної та колективної свідомості, де, власне, і формується будь-яка ментальність узагалі. Аналіз досліджень щодо музичної ментальності показав нерозвиненість розуміння та трактування даного поняття, що послужило однією із причин звернення до його ретельного вивчення. Зазначено, що холістичне дослідження музичної ментальності є цілком закономірним і в дусі часу, а основою цього дослідження є кілька положень, згідно з якими світ у своїй основі є цілісним, або Єдиним, але різним у проявах цієї цілісності. Музика як звукова форма Всесвіту є одним із проявів цього Єдиного, у звуці втілена ідеальна структура Всесвіту, її гармонійна сутність. Єдине не допускає поділу внутрішнього і зовнішнього, нижчого і вищого, матеріального й ідеального, оскільки воно цілісне, отже, гармонійне.Установлено, що основою музичної ментальності виступають музичне мислення та власне музичність. Музичне мислення – це мислення інтонаційне, а інтонаційно мислити – значить чути звучання самого життя. Ця здатність чути звучання життя властива як композиторам, так і виконавцям, і слухачам, але проявляється різною мірою, власне, так само, як і феномен музикальності, основою якого є музичний слух, відчуття ритму та музична пам’ять. Як соціокультурний феномен музична ментальність є відображенням архетипів, жанрових традицій, інтонаційних моделей, цінностей і символічних форм окремої культури, закодованих у музиці, навіть більше, це сукупність культурно зумовлених способів сприйняття, осмислення, створення та відтворення музики, що властиві окремій спільноті (етносу, регіону, культурі) у конкретному історичному часі. Вона формується на основі колективного несвідомого та втілюється в мелодійних структурах, тембрах, інтонаціях тощо, тому що її функціями виступають: трансляція культурного коду; естетична та моральна орієнтація (духовні засади); синтез індивідуального та колективного досвіду щодо сприйняття музики, яке інтегрує в національну традицію.