Українська опера у вимірі національно-культурного спротиву імперії
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-3.23Ключові слова:
опера, український композитор, національні цінності, антиколоніальний спротив, козацький герцьАнотація
Стаття присвячена осмисленню української опери як важливого чинника національно- культурного спротиву російському імперському гнобленню у XIX столітті. Основну увагу приділено аналізу лірико-комічної опери Семена Гулака-Артемовського «Запо- рожець за Дунаєм» (1863 рік) у контексті антиколоніальних студій і сучасних дискусій про деколонізацію культури. Методологія наукової розвідки спирається на міждисци- плінарний підхід, що поєднує мистецтвознавчий, феноменологічний, герменевтичний і семіотичний методи. З’ясовано історико-культурні умови появи першого масш- табного музично-театрального твору на українську тематику та його значення як художньої форми протистояння російській асиміляційній політиці. Встановлено, що за авторським задумом сюжет і музична мова опери втілюють ідею збереження національної самобутності українців, які опинились між двома імперіями. Змальовуючи життя запорожців за межами рідної землі, композитор утвердив мотив ностальгії за Україною, волелюбності й духовної непокори. В опері яскраво репрезентовані цін- нісні орієнтири й ідентифікаційні маркери українців: аграрна праця, козацька свобода, родинна вірність, побожність. Розкрито символіку імені головного героя опери, яка вказує на чесноти українського лицаря. Характерні інтонації народної пісенності, дотепний гумор і колоритна образність запорожця Івана Карася підкреслюють близькість твору до української фольклорної традиції та звичаїв козацького герцю.Підсумовано, що опера С. Гулака-Артемовського засвідчила здатність українського музичного театру виконувати функцію консолідації національної спільноти та сим- волу культурного опору поневолювачам.
Посилання
1. Гаджилова, Г. (2013). Семен Гулак-Артемовський: життєві і творчі колізії. Слово і час. № 4. С. 17–27.
2. Гулак-Артемовський, С. (1983). Запорожець за Дунаєм: клавір. Музична Україна. Київ.
3. Кауфман, Л. (1962). С. С. Гулак-Артемовський. Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ.
4. Корчова, О. (2013). Семен Гулак-Артемовський: знайомий незнайомець. Музика. № 5. С. 4–7.
5. Осипенко, О. (2013). Дивосвіт Семена Гулака-Артемовського. ІнтролігаТОР. Черкаси.
6. Писанка, Н., & Аблов, А. (2023). Урок деколонізації від Львівської опери і її «Запорожця за Дунаєм». Українська правда. URL: https://life.pravda.com.ua/culture/2023/06/6/254701
7. Прокопович, Т. (2024). Візія України у музичному мистецтві романтизму: пошук ідентичності. In O. Novikova & U. Schweier (Eds.), XIV Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik “Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht” (Reihe: Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik, Bd. 2023), С. 339–347.
8. Ревуцький, Д. (1936). С. С. Гулак-Артемовський і його комічна опера «Запорожець за Дунаєм». Київ.
9. Шандра, В., & Аркуша, О. (2022). Україна в XIX столітті: людність та імперії. Київ: Академперіодика, 436 с.
10. Шаповал, Г. (2012). «Запорожець за Дунаєм» Остапа Вишні: пародіювання як конструктивний принцип драмопису. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. Вип. 23. С. 25–29.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
