“Prelude and Fugue” для саксофона альта і фортепіано Роберта Курдибахи: синтез барокових традицій і сучасної музичної естетики
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-3.25Ключові слова:
саксофон, фортепіано, польський композитор, Роберт Курдибаха, поліфонія, камерна музика, необарокоАнотація
У статті розглянуто твір “Prelude and Fugue” для саксофона альта і фортепіано польського композитора Роберта Курдибахи як приклад сучасного переосмислення барокових форм у контексті постмодерної музичної естетики. Роберт Курдибаха є однією з важливих постатей сучасного польського музичного життя. Його доробок охоплює широкий спектр жанрів – від симфонічної та камерної музики до електроакустичних проєктів. Значне місце у творчості композитора належить опусам для духових інструментів, серед яких варто відзначити концерти для флейти та саксофона з оркестром, а також низку камерних творів з використанням кларнета, флейти, бас-кларнета тощо. Це свідчить про глибоку зацікавленість Р. Курдибахи у виразовому потенціалі цих інструментів і водночас про його прагнення до оновлення та розвитку академічного репертуару для духових.Активна діяльність вроцлавського митця як композитора, диригента, педагога й організатора фестивалів справляє помітний вплив на формування сучасного музичного середовища Нижньої Силезії, а також Польщі загалом. Водночас в українському музикознавстві його творчість досі залишається майже не дослідженою. Запропонована публікація є однією з перших спроб представити постать Роберта Курдибахи у вітчизняному науковому дискурсі на прикладі ґрунтовного аналізу одного з його камерних опусів.У проаналізованому творі “Prelude and Fugue” зосереджено увагу на особливостях поліфонічної організації, ритмічної структури й інтонаційної мови. Виокремлено характерні риси авторського стилю, зокрема: тяжіння до інтертекстуального мислення, використання барокової символіки та поєднання традицій з новітніми художніми тенденціями. Окремий акцент зроблено на ролі барокової риторики як естетичного маркера в постмодерному контексті композиції. У підсумку стверджується висока художня цінність “Prelude and Fugue” як зразка сучасного камерного репертуару, що поєднує традиційні форми з актуальним звучанням. Водночас окреслено необхідність подальшого вивчення багатогранної творчої спадщини Роберта Курдибахи в українському музикознавстві.
Посилання
1. Апатський, В. (2010). Історія духового музично-виконавського мистецтва. Київ : ТОВ «Задруга».
2. Барська, Ю. (2015). Біблійність у творчості Й. С. Баха. Естетика і етика педагогічної дії, (10), 150–159.
3. Боршуляк, А. (2014). Пасіонність як основа сотеріологічного мислення у клавірній творчості Й. С. Баха. Парадигма пізнання: гуманітарні питання, (1), 66–72.
4. Корнієнко, Н. (1996). Культура і нелінійний світ: нові підходи. Українська художня культура. Київ: Либідь, 365–389.
5. Мельник, Л. (2004). Необарокові тенденції в музиці ХХ ст. [Дис. канд. мист-ва, Національна музична академія України імені П. І. Чайковського].
6. Delong, J. (2011). My, Saksofon. PWM Polskie Wydawnictwo Muzyczne.
7. Jabłoński, M. (2007). Najmłodsze pokolenie polskich kompozytorów. URL: https://culture.pl/pl/artykul/najmlodsze-pokolenie-polskich-kompozytorow
8. Kroll, M. (Ed.). (2019). The Cambridge Companion to the Harpsichord. Cambridge University Press, 93–112.
9. Ronkin, B. (2012). Londeix Guide to The Saxo- phone Repertoir 1844–2012. Glenmoore: Roncorp Publications.
10. Офіційний персональний сайт Роберта Курдибахи. URL: https://robertkurdybacha.com/
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
