Навчально-виховна комунікація викладача та студента в процесі становлення музиканта-виконавця

Анотація

Стаття присвячена розкриттю сутності навчально-виховної комунікації між викладачем і студентом у процесі професійного формування музиканта-виконавця. В центрі уваги перебуває взаємодія, яка виходить за межі суто технічного навчання й спрямована на розвиток творчої особистості. Метою статті є характеристика основних чинників навчально-виховної комунікації викладача та студента під час професійного формування музиканта-виконавця. Підкреслюється, що педагогічна майстерність викладача не зводиться до передачі знань і навичок, а полягає у створенні атмосфери співтворчості, де здобувач отримує можливість виявити власну індивідуальність, розвинути емоційне та художнє сприйняття музики. Процес навчання в цьому контексті будується на принципах діалогічності, гуманістичної педагогіки, гнучкості та емпатії, що дає змогу формувати самостійне мислення та власну виконавську концепцію. Особливу роль відіграє інтеграція емоційного, образно-художнього та моторно-рухового компонентів, завдяки чому студент здатен не лише відтворювати музичний твір, але й осмислено переживати його, осягаючи художній світ композитора. Педагогічна діяльність в цьому разі постає як мистецтво, де наставник виступає передусім як партнер, спрямовуючи та стимулюючи творчу активність учня, організовуючи проблемно-пошукові ситуації та спільний інтерпретаційний пошук. Такий підхід забезпечує гармонійний розвиток професійних навичок, художнього смаку, критичного мислення та емоційної чутливості, відкриваючи шлях до формування власної творчої позиції студента. Підкреслюється, що успішність музичної освіти залежить від здатності викладача створювати середовище для самостійного пошуку, емоційного співпереживання й духовного збагачення учня, поєднуючи технічні, естетичні та особистісні аспекти навчання. Таким чином, педагогічна майстерність стає ключем до формування не лише висококваліфікованого виконавця, але й гармонійно розвиненої особистості.