До питань методології дослідження диригентської індивідуальності

Анотація

Статтю присвячено теоретичному осмисленню феномену диригентської індивідуальності в системі сучасного хорового мистецтва як особливого типу творчої суб’єктності, що поєднує художньо-інтерпретаційну, комунікативну та педагогічну функції. Уточнено, що диригентська індивідуальність має естетико-інтерпретаційну природу й проявляється у неповторному виконавському почерку, виборі темброво-звукового ідеалу, специфіці роботи з хором та сформованій системі творчих рішень, притаманних конкретному маестро. Розкрито структурні компоненти індивідуальності диригента-хормейстера: світоглядно-ціннісні орієнтації, художньо-образне мислення, психофізичні та лідерські якості, професійно-технічні вміння (жест, звуковедення, робота з партитурою, репетиційна стратегія), а також комплекс виконавських прийомів, що забезпечують стабільну художню якість хорового звучання. Проаналізовано методологічні підходи до вивчення диригентської індивідуальності – біографічний (контекст життєтворчості), аналітико-інтерпретаційний (розбір виконавських версій), феноменологічний (осмислення художнього впливу диригента на колектив і слухача) та психологічний (профілювання типу творчості й комунікації). Акцентовано на внеску українських хорових диригентів різних епох – Олександра Кошиця, Павла Муравського, Євгена Савчука – у формування національної диригентської школи та розширення арсеналу інтерпретаційних моделей. Наукова новизна полягає в комплексній систематизації критеріїв аналізу творчої особистості диригента-хормейстера саме в площині хорового виконавства та у запропонованій структурі методологічних підходів, що може бути використана для подальших міждисциплінарних досліджень, зокрема з психології творчості, музичної педагогіки й архівознавства (залучення рукописних партитур, листування, спогадів сучасників, аудіо- й відеозаписів). Окреслено перспективи розвитку теми в напрямі виявлення кореляцій між індивідуальним стилем диригента та трансформаційними процесами в музичній культурі ХХ–ХХІ століть.