Хорові сцени в специфіці діяльності оперної студії ОНМА імені А.В. Нежданової

Автор(и)

  • Олександр Олексійович Філіппов Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової https://orcid.org/0009-0004-3989-730X

DOI:

https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-4.18

Ключові слова:

оперна студія ОНМА імені А. Нежданової, хор, хормейстер, хорові сцени, вокально-хорова школа, педагогічна традиція

Анотація

У статті висвітлено історико-мистецькі аспекти становлення й розвитку хорових сцен в оперній студії Одеської національної музичної академії імені А. Нежданової (далі – ОНМА), окреслено їхнє значення у формуванні професійної майстерності майбутніх вокалістів. Хорові сцени в структурі оперних постановок студії розглядаються як поліфункціональне явище, що поєднує естетичний, педагогічний і виконавський виміри. Вони є не лише художнім компонентом сценічного дійства, але й важливою формою колективного навчально-творчого процесу, що забезпечує уніфікацію вокальної та акторської підготовки студентів. Вперше систематизовано етапи еволюції хорової практики студії: від перших постановок початку ХХ століття до сучасних експериментальних форм сценічної організації, де поєднуються академічні традиції та новітні режисерські підходи. Проаналізовано творчий внесок провідних хормейстерів різних поколінь (Ф. Мироновича, Л. Теплякової, В. Кіоссе, А. Похилко, Л. Бутенка, І. Дідушка), які визначили художньо-методичні принципи роботи з хором в умовах навчального театру. З’ясовано, що у 1960–1990-х роках хор оперної студії функціонував як повноцінний виконавський колектив, діяльність якого наближалася до професійного театрального рівня. У пострадянський період хоровий компонент набув гнучких камерних форм, зумовлених змінами у структурі студії, зменшенням кадрового складу та новими педагогічними орієнтирами. Окремо підкреслено сучасні тенденції адаптації хорових сцен до нових освітніх і сценічних форматів, серед яких інструментальна заміна хору, скорочення партій, камеризація виконавського складу та розподіл хорових епізодів між ансамблями солістів. Встановлено, що хорові сцени в оперній студії ОНМА імені А. Нежданової залишаються важливим чинником збереження і розвитку одеських вокально-хорових традицій, слугують ефективним засобом виховання ансамблевого мислення та колективної виконавської культури, формуючи у студентів цілісне художнє бачення оперного мистецтва.

Посилання

1. Аграмаков, В. (2015) Дж. Гершвін. Опера «Поргі і Бесс». ОНМА імені А. Нежданової [Відео]. YouTube. URL: https://surl.lu/eoxsrk.

2. Довгань, Л. (2008) Навчання і виховання оперних співаків-акторів у Одеській державній музичній академії ім. А. Нежданової (історія кафедри оперної підготовки і оперної студії). Одеса: Одеська державна музична академія ім. А. Нежданової. 246 с.

3. Куриляк, І. (2018) Еволюція драматургічних функцій хору в українській опері: національно-естетичний вимір: дис. … канд. мистецтвознавства. Львів. 195 с. URL: https://surl.lu/zyjiyz.

4. Телішевський, М. (2013) Оперна студія як складова виховання співака-професіонала. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Вип. 19. Т. I. С. 264–269. URL: https://surl.lt/txwneq.

5. Філіппов, О. (2025а) Особливості розвитку одеської вокальної школи у II половині XX століття (на прикладі діяльності оперної студії ОНМА імені А. Нежданової). Fine Art and Culture Studies. Т. 2 № 3. С. 30–36. DOI: https://doi.org/10.32782/facs-2025-3-2-5.

6. Філіппов, О. (2025б) Інтерв’ю з Н. Ізуграфовою. Рукопис. Одеса. 7 с.

7. Філіппов, О. (2025в) Інтерв’ю з Г. Жадушкіною. Рукопис. Одеса. 15 с.

8. Філіппов, О. (2025г) Репертуарна стратегія оперної студії Одеської національної музичної академії імені А. Нежданової: від традицій до нових художніх практик. Чорноморські наукові студії. С. 402–406. URL: https://surl.li/qznolp.

9. Шевченко, В. (2023) Оперний хор та його роль в контексті музичного мистецтва. Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип. 64, т. 2. С. 150–153. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/64-2-24.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-22

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 2. МОДЕРНІ ПОШУКИ У ПРОСТОРІ МИСТЕЦТВА