Генеза та сучасна інтерпретація поняття «художньо-візуальна компетентність» у науковому дискурсі

Автор(и)

  • Ольга Володимирівна Вороновська ДЗ «Південноукраїнський національний університет імені К.Д.Ушинського https://orcid.org/0000-0001-7181-996X
  • Пан Ліньлінь ДЗ «Південноукраїнський національний університет імені К.Д.Ушинського https://orcid.org/0009-0009-8127-1075

DOI:

https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-2.5

Ключові слова:

Обрані:генеза поняття «художньо-візуальна компетентність», візуальний поворот, візуальна грамотність, мистецька освіта, вчитель образотворчого мистецтва, візуальна культура, художній образ

Анотація

У статті висвітлено генезу поняття «художньо-візуальна компетентність» у межах мистецтвознавчого та педагогічного наукових дискурсів. Актуальність теми зумовлена радикальною трансформацією сучасного соціокультурного простору, «візуальним поворотом» у гуманітаристиці та стрімкою експансією генеративних технологій, що вимагає нових підходів до підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному застосуванні компаративного, історико-логічного та герменевтичного методів, що дозволило диференціювати суміжні дефініції та розкрити зміст візуальних образів у сучасному науковому полі. Наукова новизна дослідження полягає у здійсненні цілісного ретроспективного аналізу становлення поняття «художньо-візуальна компетентність» та виокремленні його новітніх смислових меж у контексті цифровізації мистецької освіти. Уточнено термінологічне розмежування між загальною візуальною компетентністю, що має переважно комунікативно-прагматичний характер, та фаховою художньо-візуальною компетентністю, яка базується на естетико-аксіологічній домінанті. Запропоновано авторське трактування феномену як інтегративного особистісного утворення, що синтезує фахові знання, художньо-творчі вміння та накопичений візуальний досвід («насмотреність») для інтерпретації та творчої трансляції художніх образів. Доведено, що цей феномен пройшов шлях трансформації від базової «візуальної грамотності» до багатовимірної професійної якості, здатної забезпечити етичну та естетичну автономію особистості в умовах «екранної культури». Розкрито значення чіткого розмежування загальної візуальної та фахової художньо- візуальної компетентностей за критеріями об’єкта сприйняття, функціональної спрямованості та рівнів опрацювання інформації. Окремий акцент зроблено на викликах цифрової епохи, де досліджувана компетентність трансформується у захисний механізм проти візуальних маніпуляцій та симулякрів. У ході дослідження доведено, що художньо-візуальна компетентність є результатом синергії «художньої» та «візуальної» складових, де інструментальна потужність опрацювання інформації поєднується із глибинним ціннісним самовизначенням у культурі

Посилання

1. Брюховецька, О. В. (2018). Візуальний поворот у культурі і культурології. В Культурологія: Могилянська школа: колективна монографія (с.

130–165). https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/49d6c4ab-f8a8-4e0d-8c41-c612050c890e/content

2. Грицак, Н., & Лупак, Н. (2025). Від мистецтва до медіаосвіти: візуальна грамотність у сучасному освітньому просторі. Мистецька освіта та роз-

виток творчої особистості, (3), 65–69. https://doi.org/10.32782/ART/2025-3-10

3. Друшляк, М. Г. (2019). Словник «візуальної» освіти: графічна компетентність і візуальна компетентність. Фізико-математична освіта, 3(21), 59–65.

https://doi.org/10.31110/2413-1571-2019-021-3-010

4. Дутканич, В. С. (2023). Феномен «візуального повороту» (від зображення до образу). Grail of Science, (25), 514–517. https://doi.org/10.36074/grailof-

science.17.03.2023.097

5. Ільїн, В. В., & Кремень, В. Г. (2020). Презентація візуальної грамотності в навчально-педагогічному процесі та її експлікація в культурі мислення. Інформаційні технології та засоби навчання, 75(1), 1–20. https://elibrary.ivinas.gov.ua/6018/

6. Ільїна, Г. (2018). «Візуальна грамотність» у контексті когнітивних та освітніх процесів. Вісник КНТЕУ, (1), 156–168.

7. Малієнко, Ю. (2024). Візуальна компетентність як концепт громадянської та історичної освітньої галузі. Проблеми сучасного підручника, (33),

153–161. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2024-33-153-161

8. Масімова, Л. Г. (2013). Візуальна грамотність в системі медіаосвіти. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернад-

ського, 26(65), 172–176. https://elibrary.kubg.edu. ua/id/eprint/3025/1/L_Masimova_VGSM_T26%20(65)%20_3_UZ_TNUV.pdf

9. Масол, Л. М. (2006). Загальна мистецька освіта: теорія і практика: монографія. Промінь.

10. Павліченко, Є. (2023). Сучасна візуальна культура як засіб репрезентації національної ідентичності. Питання культурології, (42), 57–65. https://doi.

org/10.31866/2410-1311.42.2023.293704

11. Ревенко, І. В. (2011). Художньо-естетична компетентність учителя як показник його професійної культури. Педагогіка формування творчої

особистості у вищій і загальноосвітній школах, (14), 206–213. https://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2011/14/14_2011.pdf#page=206

12. Сліпчишин, Л. (2024). Розвиток візуальної компетентності майбутніх фахівців художнього профілю у процесі професійного навчання. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету, (3), 33–43. https://doi.org/10.31499/2307-4906.3.2024.312955

13. Сотська, Г. (2013). Естетично-професійна ком-

петентність майбутнього вчителя образотворчого

мистецтва. Проблеми освіти, (77), 233–238.

14. Станіславська, К. (2023). Мистецьке, художнє, візуальне, видовищне: до питання термінології в естетичній царині сучасної культури. Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, (32), 118–123. https://doi.org/10.34026/1997-4264.32.2023.281332

15. Трач, Ю. В. (2016). Зміст понять «візуальна грамотність» і «візуальна культура». Питання культурології, (32), 170–186. https://doi.org/10.31866/241

0-1311.32.2016.155725

16. Шинкаренко, О. В. (2020). Етичні експлікації «візуального повороту» у сучасній культурі. Українські культурологічні студії, 1(6), 45–49. https://

doi.org/10.17721/UCS.2020.1(6).10

17. Avgerinou, M. D. (2007). Towards a visual literacy index. Journal of Visual Literacy, 27(1), 29–46. https://doi.org/10.1080/23796529.2007.11674644

18. Avgerinou, M. D., & Pettersson, R. (2011). Toward a cohesive theory of visual literacy. Journal of Visual Literacy, 30(2), 1–19. https://doi.org/10.1080/23796529. 2011.11674687

19. Belting, H. (1994). Likeness and presence: A history of the image before the era of art. University of Chicago Press. https://archive.org/details/

likenesspresence0000belt/page/n2/mode/1up20. Boehm, G. (1994). Wiederkehr der Bilder. In Was ist ein Bild (pp. 11–39). Wilhelm Fink Verlag.

21. Debes, J. (1969). The loom of visual literacy – An overview. Audiovisual Instructions, 14(8), 25–27. https://www.semanticscholar.org/paper/The-Loom-of-Visual-Literacy--An-Overview.-Debes/260dbb155f74a4771530 1bc996c95131f3a75f28

22. Flory, J. (1978). Visual literacy: A vital skill in the process of rhetorical criticism [Paper presentation]. Annual Conference of the Southern Speech

Communication Association, Atlanta, GA, United States. https://eric.ed.gov/?id=ED155772

23. Griffin, R., & Whiteside, J. A. (1984). Visual literacy: A model for understanding the discipline. Journal of Visual Verbal Languaging, 4(2), 65–73. https://

doi.org/10.1080/23796529.1984.11674386

24. Kloock, D. (2002). Hans Belting: Bild-Anthropologie. Entwürfe für eine Bildwissenschaft [Review]. MEDIENwissenschaft: Rezensionen, (2),

153–155. https://doi.org/10.17192/ep2002.2.2249

25. Mirzoeff, N. (2002). An introduction to visual culture. Routledge. https://imagesociale.fr/wp-content/uploads/Mirzoeff_IntroductiontoVisual

Culture.pdf

26. Mitchell, W. J. T. (1994). The pictorial turn. In Picture theory: Essays on verbal and visual representation (pp. 11–34). The University of Chicago Press.

27. Pettersson, R. (1994). Visual literacy. In The international encyclopedia of education. https://www.researchgate.net/publication/281855211_Visual_

Literacy

28. Pettersson, R. (2002). Visual literacy in message design. ResearchGate. https://www.researchgate.net/publication/281838511_Visual_Literacy_in_Message_

Design

29. Reynolds-Myers, P. (1985). Visual literacy, higher order reasoning, and high technology. In N. H. Thayer & S. Clayton-Randolph (Eds.), Visual literacy: Cruising into the future (pp. 39–50). Western Sun Printing Co.

30. Schönau, D., & Kárpáti, A. (2019). Renaming the framework: Common European Framework of Reference for Visual Competency. International Journal

of Education through Art, 15(1), 95–100. https://doi. org/10.1386/eta.15.1.95_1

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 1. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МИСТЕЦЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ