Концептуалізація тілесності танцівників крізь призму феноменології

Анотація

У статті здійснено теоретичну концептуалізацію тілесності танцівників у контексті мистецької освіти крізь призму феноменологічного підходу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення освітніх процесів у сфері хореографії, де поряд із когнітивними компонентами важливу роль відіграють тілесні, емоційні та чуттєві виміри досвіду. Метою роботи є обґрунтування цілісного підходу до розуміння тілесності як фундаментального чинника професійної підготовки танцівників. Методологія дослідження ґрунтується на феноменологічному підході, що передбачає аналіз досвіду у його безпосередній даності, а також на принципах інтенціональності свідомості, феноменологічної редукції та ембодімент-підходу. Використано міждисциплінарний підхід, який поєднує філософський, педагогічний та мистецтвознавчий аналіз. Наукова новизна полягає у першому у вітчизняному науковому дискурсі здійсненні комплексного аналізу тілесного досвіду в мистецькій освіті крізь призму феноменології, що обґрунтувало його як багатовимірне явище, де інтегруються когнітивні, емоційні та сенсорні компоненти. У роботі розкрито філософські засади феноменології тілесного досвіду та окреслено еволюцію уявлень про тілесність від класичних раціоналістичних концепцій до сучасних ембодімент-підходів. Особливу увагу приділено ідеям М. Мерло-Понті щодо тіла як активного середовища взаємодії людини зі світом. Обґрунтовано, що тілесний досвід у хореографічному навчанні формується через рух, ритм, просторові взаємодії та афективні стани, виступаючи основою смислотворення. Визначено значення міжсуб’єктності та міжтілесної взаємодії у процесі мистецької освіти, де досвід постає як результат спільної діяльності та взаємного переживання. Доведено, що естетичний досвід має цілісний характер і поєднує сенсорні, емоційні та інтелектуальні компоненти. Зроблено висновок, що інтеграція тілесного, афективного та когнітивного вимірів тілесного досвіду сприяє формуванню цілісної, творчої особистості майбутнього митця. Це відкриває нові перспективи для педагогічних практик, методик навчання, розвитку чутливості, рефлексії, креативності та глибшого усвідомлення тілесності у сучасному мистецтві.