Компонентна структура художньо-ментальної компетентності майбутніх бакалаврів музичного мистецтва та критерії її оцінювання

Анотація

У контексті сучасної музичної освіти актуальним стає компетентнісний підхід, який зумовлює формування методичної компетентнтості майбутніх викладачів мистецьких дисциплін. Наявність професійного Стандарту Викладач мистецької школи (за видами навчальних дисциплін) (2022) передбачає здатність викладача виконувати низку професійних функцій, володіти визначеними компетентностями, зокрема функцію В – Участь в організації освітнього процесу та методичне забезпечення навчання. Відповідно до означеної функції набувають актуальність такі компетентності, як-от: «здатність розробляти, адаптувати та узагальнювати навчальні матеріали, а також здатність поширювання власного досвіду, спілкування з колегами та учнями в колективі. З огляду на відповідність освітнього стандарту «Музичне мистецтво» (2019), звернено увагу на досягнення програмних результатів саме методичного характеру, зокрема, використання методів і прийомів викладання музичних дисциплін, здійсненні педагогічно діяльності. Розширення функцій і видів освітньої діяльності майбутніх бакалаврів музичного мистецтво актуалізувало проблему формування компетентностей, що мають також багатофункціональний потенціал. До таких у дослідженні віднесено художньо-ментальну компетентність. Мета статті – розкрити компонентну структуру художньо-ментальної компетентності майбутніх бакалаврів музичного мистецтва, яка володіє поліфункціональністю, розробити критерії і показники її оцінювання. Художньо-ментальна компетентність представлена як основа виконавської підготовки, що є ключовим посередником між розумінням музики та виконавською практикою. На основі методу системного аналізу теоретичного моделювання побудовано структурну модель художньментальної компетентності майбутніх бакалаврів музичного мистецтва, що включає: художньо-ментальну обізнаність, стереотипи художньо-сприйняття та емоційного реагування, здатність до якісного оцінювання виконавської інтерпретації творів та аргументованого судження, здатність до виконавського відтворення художньо-образних та смислових уявлень. Визначено критерії оцінювання розроблених компонентів: ментально-когнітивний, перцептивно-емоційний, інтерпретаційно-оцінювальний, виконавсько-творчий