Образне мислення як основа інтерпретаційної діяльності гітариста-виконавця: теорія і методика розвитку
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-2.24Ключові слова:
Обрані:образне мислення, гітарист-виконавець, інтерпретаційна діяльність, музичний образ, виконавська майстерність, музична педагогіка, інструментально-виконавська підготовкаАнотація
У статті досліджується проблема формування та розвитку образного мислення гітариста-виконавця як фундаментальної основи інтерпретаційної діяльності в умовах сучасного музичного мистецтва та професійної мистецької освіти. Актуальність дослідження зумовлена посиленням уваги до художньо-інтерпретаційного компонента виконавської підготовки, а також необхідністю вдосконалення теоретико-методичних підходів до розвитку творчого мислення майбутніх музикантів. У контексті сучасних освітніх трансформацій особливого значення набуває здатність виконавця до глибокого осмислення музичного тексту та створення переконливого художнього образу. Образне мислення розглядається як складний інтегративний феномен, що поєднує когнітивні, емоційно-чуттєві та асоціативні процеси й забезпечує цілісність інтерпретаційного акту. У статті здійснено аналіз наукових підходів до трактування образного мислення у психології та музичній педагогіці, визначено його структурні компоненти, серед яких провідну роль відіграють уява, емоційна рефлексія, асоціативність і художнє узагальнення. Розкрито взаємозв’язок образного мислення з формуванням індивідуального виконавського стилю гітариста, а також його вплив на глибину, переконливість і цілісність музичної інтерпретації. Особливу увагу приділено специфіці гітарного виконавства, яка визначається широкими тембровими можливостями інструмента, поліфонічністю фактури, інтимністю звучання та значною роллю артикуляційно-динамічних нюансів. Зазначені особливості зумовлюють підвищені вимоги до сформованості образного мислення як засобу художнього осмислення музичного матеріалу та його адекватного звукового втілення. Наголошується, що саме образне мислення виступає внутрішнім механізмом, який забезпечує трансформацію нотного тексту у художньо значущий виконавський результат. У роботі обґрунтовано методичні засади розвитку образного мислення студентів-гітаристів у процесі інструментально-виконавської підготовки. Запропоновано систему педагогічних прийомів, спрямованих на активізацію творчої уяви та асоціативного мислення, зокрема: використання міжмистецьких аналогій (літературних, живописних, театральних), вербалізацію музичних образів, створення програмних інтерпретацій, застосування емоційно-образних характеристик музичного матеріалу, а також моделювання виконавських ситуацій. Доведено, що цілеспрямоване впровадження таких методів сприяє формуванню здатності до самостійного художнього мислення, розвитку інтерпретаційної свободи та підвищенню рівня виконавської майстерності. Результати дослідження можуть бути використані у практиці викладання гітари у закладах вищої мистецької освіти, а також у системі підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва
Посилання
1. Clark, T., Williamon, A., & Aksentijevic, A.
(2011) Musical imagery and imagination: The function,
measurement, and application of imagery skills for
performance. In: Musical Imaginations: Multidisciplinary
perspectives on creativity, performance and perception.
Oxford University Press, 351–366 с.
2. Gates, S. (2021) Developing Musical Imagery:
Contributions from Pedagogy and Cognitive Science .
Music Theory Online, 27(2). URL: https://mtosmt.org/
issues/mto.21.27.2/mto.21.27.2.gates.html
3. Рудницька О. П. (1998) Музика і культура осо-
бистості: проблеми сучасної педагогічної освіти :
навч. посіб. Київ : ІЗМН. 248 с.
4. Рудницька О. П. (2005) Педагогіка: загальна
та мистецька : навч. посіб. Тернопіль : Навчальна
книга – Богдан, 360 с.
5. Рудницька О. П (1998) Основи викладання
мистецьких дисциплін : навч. посіб. Київ : АТЗТ «Екс-
прес». 183 с.
6. Sloboda, J. A (1986) The Musical Mind: The
Cognitive Psychology of Music / Ed. by D. Deutsch.
Oxford : Oxford University Press, 624 с.
7. Woody, R. H., Hilbers, M. B., Schreiner, J., &
Schuck, A. D. (2024) The efficacy of imagery‑based
instruction for expressive performance: A study of
university musicians’ practice Music Education Research.
DOI: 10.1080/14613808.2024.2384370
8. Woody, R. H. (2006) Musicians’ cognitive
processing of imagery‑based instructions for expressive
performance. Journal of Research in Music Education
54(2). pp.125–136. DOI: 10.1177/002242940605400204
REFERENCES
1. Clark T., Williamon A., Aksentijevic A. (2011) Musical imagery and imagination: The function, measurement, and application of imagery skills for performance. In: Musical Imaginations: Multidisciplinary perspectives on creativity, performance and perception. Oxford: Oxford University Press – pp.351‑366. [in English]
2. Gates S. (2021) Developing musical imagery: Contributions from pedagogy and cognitive science. Music Theory Online, 27(2). URL: https://mtosmt.org/
issues/mto.21.27.2/mto.21.27.2.gates.html [in English]
3. Rudnytska O. P. (1998) Muzyka i kultura osobystosti: problemy suchasnoi pedahohichnoi osvity [Music and culture of personality: problems of modern
pedagogical education]: navch. posib. Kyiv: Izmailovo – 248 p. [in Ukrainian]
4. Rudnytska O. P. (2005) Pedahohika: zahalna ta mystetska [Pedagogy: general and artistic]: navch. posib. Ternopil: Navchalna knyha – Bohdan – 360 p.
[in Ukrainian]
5. Rudnytska, O. P. (1998). Osnovy vykladannia mystetskykh dystsyplin: navch. posib. [Fundamentals of teaching art disciplines: tutorial]. Ekspres. [in Ukrainian]
6. Sloboda J. A. (1986) The Musical Mind: The cognitive psychology of music. Oxford: Oxford University Press – 624 p. [in English]
7. Woody R. H., Hilbers M. B., Schreiner J., Schuck A. D. (2024) The efficacy of imagery‑based instruction for expressive performance: a
study of university musicians’ practice. Music Education Research. DOI: 10.1080/14613808.2024.2384370 [in English]
8. Woody R. H. (2006) Musicians’ cognitive processing of imagery‑based instructions for expressive performance. Journal of Research in Music Education,
54(2) – pp.125–136.DOI: 10.1177/002242940605400204 [in English]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




