Ансамблева та концертмейстерська взаємодія як основа розвитку музиканта

Автор(и)

  • Марина Григорівна Демидова ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» https://orcid.org/0000-0002-3566-2632

DOI:

https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-2.25

Ключові слова:

музична освіта, музично-виконавська діяльність, концертмейстерська та ансамблева гра, виконавська компетентність

Анотація

Сучасний етап музичної освіти характеризується зростанням вимог до професійної підготовки музиканта, зокрема до його здатності ефективно діяти в різних формах виконавської практики. У такому контексті особливу роль відіграють ансамблева та концертмейстерська гра як специфічні форми колективного музикування, що сприяють не лише розвитку виконавських навичок, а й формуванню особистісних якостей. Незважаючи на близькість за сутністю, означені види діяльності мають як спільні, так і специфічні характеристики, що потребують наукового аналізу. В статті визначено спільні та відмінні риси ансамблевої та концертмейстерської діяльності. Обидві форми характеризуються колективним характером процесу, розвитком слухової координації, художньо-образного мислення та комунікативних навичок. Водночас ансамблева гра ґрунтується на принципі рівноправності, де виконавські функції розподілені між учасниками колективу, тоді як концертмейстерська діяльність має ієрархічну структуру, підпорядковуючись художньо-виконавському задуму соліста. Проаналізовано рольові функції та принцип організації інтерпретації в процесі ансамблевої та концертмейстерської діяльності: в ансамблі він колективно узгоджений, а в практиці концертмейстера орієнтований на соліста. Зазначено, що ансамблева гра формує дидактичний вимір через розвиток навичок рівноправної взаємодії, узгодження ритмічних та інтонаційних дій, ансамблевого слуху та колективного мислення. Концертмейстерська гра реалізує дидактичний вимір шляхом розвитку техніко-виконавських умінь акомпанементу, адаптивності до соліста, інтерпретаційної гнучкості та педагогічно-орієнтованих навичок підтримки й корекції виконавства партнера. В статті підкреслюється, що обидві форми колективного музикування сприяють підвищенню навчальної мотивації. Ансамбль та концертмейстерська практика забезпечують ситуацію успіху, активізують інтерес до музичної діяльності, формують позитивне ставлставлення до процесу навчання та стимулюють подальший розвиток професійних компетентностей

Посилання

1. Ашихміна, Н. В. (2019). Концертмейстерський клас: навчальний посібник для здобувачів вищої освіти. Одеса: Університет Ушинського. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/4380

2. Артюшенко, А., & Кичсляков, М. (2025). Особистісна мобільність як довільне управління поведінкою і діяльністю. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія: Педагогічні науки, 2, 152–157. DOI: https://doi.org/10.31651/252

4-2660-2025-2-152-157

3. Добров, С. М. (2015). Ансамблеве народноінструментальне виконавство: традиції та новації. Вісник Харківської державної академії дизайна та

мистецтв, 5, 97–100. https://www.visnik.org.ua/pdf/v2015-05-16-dobrov.pdf

4. Грінченко, Т. Д. (2016). Формування фахових компетенцій майбутнього вчителя музики в процесі камерного ансамблевого музицювання. Medzinárodná vedecko-praktická konferencia «Stav, problémy a perspektívy pedagogického štúdia a sociálnej práce», Sládkovičovo, Slovak Republic, 28–29 októbra, 48–51. DOI: 10.31652/978-617-UAWCS-2025.18

5. Карпенко, Т. П. (2005). Концертмейстерський клас: методичні рекомендації. Кам’янець-Подільський:Кам’янець-Подільский держ. ун-т. http://elar.kpnu.edu. ua:8081/xmlui/bitstream/handle/123456789/1275

6. Карпенко, Т. П., & Печенюк, М. А. (2011). Концертмейстерська компетентність учителя музики: терміни і поняття. Навчальний посібник для студентів музично-педагогічних і мистецьких спеціальностей. Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький, 224 с. http://

elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1273?show=full

7. Коцюрба, Н., & Дуда, С. (2019). Мистецтво концертмейстера: творчий і педагогічний аспект діяльності. Paradigm of Knowledge, 2(34). http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15967

8. Марценюк, Г. П. (2017). Теорія і практика ансамблевого виконавства: навчально-методичний посібник. Київ: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство». https://muzunion.com

9. Молчанова, Т. (2007). Мистецтво піаністаконцертмейстера: навчальний посібник (2-ге вид., доповн.). Львів: СПОЛОМ. https://catalog.lounb.org.ua/bib/390299

10. Ніколаєва, Л. М. (2002). Особливості роботи концертмейстера над вокальними творами: методичні рекомендації. Київ. http://arts-library.com.ua/bitstream

11. Переверзєва, О. (2019). Поліфункціональність професійних компетенцій концертмейстера як педагогічна проблема. Молодь і ринок, 3(170), 158–164. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2019.166385

12. Полярчук, О. Д. (2012). Деякі аспекти концертмейстерської діяльності. Теоретичні та практичні питання культурології: збірник наукових праць НМАУ, 13, 86–92.

13. Воробкевич, Т. (2004). Методика викладання гри на фортепіано. Львів: ЛДМА. https://opac.ucu.edu. ua/bib/279152

14. Шумська, О. О., Олешко, В. Л., & Олешко, Т. Є. (2020). Теорія і методика ансамблевого виконавства: навчально-методичний посібник. Харків: Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради. https://repository.khpa.edu.

ua/handle/123456789/2052

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 2. МОДЕРНІ ПОШУКИ У ПРОСТОРІ МИСТЕЦТВА