Музичне мислення: між концептуальною визначеністю та психолого-педагогічним потенціалом сучасної інтермистецької освіти

Автор(и)

  • Олена Євгенівна Реброва ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» https://orcid.org/0000-0001-7549-6811
  • Маріана Вакарчук Кишинівський державний педагогічний університет імені Іон Крянге https://orcid.org/0000-0001-5184-4076

DOI:

https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-2.33

Ключові слова:

музичне мистецтво, синтез мистецтва, функції музичного мислення, художній образ, хореографія, міжмистецька методологія, полімодальність, мистецька інноватика, інтермистецька освіта, нейромережова адаптація, творча особистість, інформаційно-комунікативні технології

Анотація

Стаття присвячена актуалізації музичного мислення в контексті інновацій мистецької освіти в глобалізаційному сучасному культурному просторі. З урахуванням спеціалізації мисленнєвої діяльності людини наголошено на тому, що людський розум не функціонує в абстрактному вакуумі, а пристосовується до специфічних законів сфери застосування, адаптуючи свої механізми обробки інформації до природи об’єкта дослідження чи творчості, у тому числі, й мистецької. Зауважено на тому, що музика є не лише об’єктом слухового споживання, гедоністичним досвідом чи простою технічною вправністю техніко-виконавського типу, а складною системою пізнання світу та самого себе через музичне мистецтво — актом інтелектуальної глибини, що залучає всю структуру людської особистості: від первинного сенсорного рівня до найвищих метафізичних сфер свідомості. Зауважено, що музичне мислення – це здатність, якою володіє творча особистість, що об’єктивує процес відображення життєвих реалів, історичних подій, довкілля, людських стосунків тощо засобами музичного мистецтва. Актуалізовано питання концептуального осмислення перетину музичного мислення як культурно-мистецького феномену та його педагогічного контексту в сучасних інноваціях мистецької освіти. Мета дослідження – актуалізувати міждисциплінарний профіль музичного мислення в міжмистецькій та психолого-педагогічній координації як ресурсу інтермистецької освіти, визначити осучаснений стан функціонального ореолу музичного мислення в парадигмі інтермистецької освіти. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні сутності нового поняття – інтермистецька освіта, що є умовою набуття мистецької освіти, в межах якої здійснюється різноманітні інтертекстуальні, інтертехнологічні інноваційні ресурси поєднання мистецтва та сучасних полімодальних практик із застосуванням технічних засобів відтворення образу. Зазначене розширює горизонти музичного мислення до глобалізаційних проєкцій. У концептуальному аспекті розглянуто та актуалізовано традиційні та інноваційні функції музичного мислення. Зокрема, інтерпретаційна функція відтворення логіки музичного тексту та стилєутворення, жанроутворення в історично- культурологічній проєкції; функція соціальної та культурної комунікації засобами мистецтва, що кореспондується з художньо-репрезентативна функцією, яка концентрує в досвіді особистості певні, які розширюють художні уявлення та стимулюють процес їх осмислення і рефлексію. Функція синестезії, яка активізує різні модуси сприйняття, відчуття та відтворення художніх образів та активізує сучасну інноваіцйну функцію музичного мислення – інтермистецької синергії, яка сьогодні набуває свого актуального значення у взаємодії з функцією нейромережової адаптації к мистецьким інноваціям цифрового простору. Окремо наголошено на функції збереження духовності та національної індентичності, збереження гуманізму та розвитку людини в її здатності до креативності та критичного мислення

Посилання

1. Губернатор О. І., Красненко О. Л. Прояви імерсивності в сучасних культурних практиках. Питання культурології. 2023. Вип. 41. С. 89–99. https://

doi.org/10.31866/2410-1311.41.2023.276696

2. Лисенко, Д. (2025). Мікро- та макрорівні аналізу синтезу мистецтв у дослідженнях українських музикознавців початку ХХІ століття. Вісник Львів-

ського університету. Серія мистецтвознавство. Вип. 27. С. 161–175. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vas.27.2025

3. Ляшенко Геннадій Іванович. Українська музична енциклопедія. (2011). Київ : ІМФЕ НАНУ.Т. 3 : [Л – М]. С. 255-256.

a. Плахотнюк, О., Гриненко, А., Яцеленко, А. (2020). Хореографічно-музичний аналіз – супровід танцювальної культури Лемківщини. Вісник Львів-

ського університету. Серія мистецтвознавство № 21. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vas.21.2023.12132

4. Реброва, О. (2023). Теоретичне дослідження художньо-ментального досвіду в проекції педагогіки мистецтва: Монографія (2-ге вид.). Суми. DOI:

https://doi.org/10.24195/Rebrova2023

5. Фрайт, О. (2023). Явища літературно-музичної жанрової міграції в українській фортепіанній творчості (друга половина ХІХ – перша третина ХХ століття). Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 4.стр.121-126. https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2023.293727

6. Цзівей, К. (2021). Музичне мислення і композиторська техніка в аспекті розвитку комп’ютерних технологій. Культура України, (71), 82–85. https://doi.org/10.31516/2410-5325.071.10

7. Шип. С.В. (2023). Музична герменевтика : Монографія. Суми : ФОП Цьома С.П., 2023. 137 с.http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/17821

8. Boichenko, M., Nikolai, H., Linenko, A., & Koehn, N. (2020). Interdisciplinary Coordination in Historical-Theoretical and Music-Performing Training of

Future Musical Art Teachers. Journal of History Culture and Art Research, 9 (1), 225- 235. DOI: https://doi.org/10.7596/taksad.v9i1.2434

9. Hallam, S., & Himonides, E. (2022). The Psychology of Music: A Multi-Disciplinary Approach to Understanding the Experience of Music. Open Book

Publishers. https://doi.org/10.11647/OBP.0271

10. Huang, C. Z. A., Vaswani, A., Uszkoreit, J., Shazeer, N., Simon, I., Hawthorne, C., ... & Eck, D. (2018). Music transformer: Generating Music with Long-

Term Structure. Published as a conference paper at ICLR 2019. Retrieved from: https://openreview.net/pdf?id=rJe4ShAcF7

11. Komarovska, O., Xia Gaoyang. Polyartistic potential of Music theory subjects in training Music teachers. Intellectual Archive. – Toronto: Shiny Word.

Corp. (Canada). 2018. (November/December). Vol. 7. No. 6. PP. 82-89. DOI 10.32370/2018_11_10

12. Khmelevska, I. , Slobodianiuk, V. (2025). Artificial intelligence in music production: prospects for preparing future masters of musical art for creative activity in a modern professional environment. Південноукраїнські мистецькі студії. 3. С. 102-109, DOI https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-3.13

13. Liu, J. (2024). Expressive MIDI-format Piano Performance Generation. arXiv preprint arXiv:2408.00900. https://doi.org/10.48550/arXiv.2408.00900

14. Mitra, R., & Zualkernan, I. (2025). Music generation using deep learning and generative AI: a systematic review. IEEE Access, 13, 18079–18106. https://doi.org/10.1109/ACCESS.2025.3531798

15. Pototskaya, Y. (2017). Style of performing interpretation as a subject of musicological research. Вісник Національної академії керівних кадрів куль-

тури і мистецтв. 2. С.104-11. https://journals.uran.ua/visnyknakkkim/article/view/138640

16. Thaut, M. H., & Hodges, D. A. (eds.). (2024). The Oxford Handbook of Music Psychology (3rd ed.). Oxford University Press.

17. Savage, J. (2021). Teaching music in England today. International Journal of Music Education. Volume 39, Issue 4 . https://doi.

org/10.1177/0255761420986213

18. Cotter, K. N., & Silvia, P. J. (2021). Mental control of musical imagery in the lab and everyday life: Combining behavioral and experience-sampling

approaches. Psychomusicology: Music, Mind, and Brain, 31(2), 74–95. https://doi.org/10.1037/pmu0000279

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 2. МОДЕРНІ ПОШУКИ У ПРОСТОРІ МИСТЕЦТВА