Феномен виконавсько-методичної компетентності майбутнього педагога-музиканта: сутнісно-функціональна характеристика

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24195/artstudies.2023-2.10

Ключові слова:

компетентність, музичне виконавство, освітня парадигма, освітня модель, педагоги музиканти, функції, компаративний підхід.

Анотація

Дослідження присвячене вивченню сутності та функцій виконавсько-методичної компетентності майбутніх музикантів-педагогів. Застосування ретроспективного, системного та порівняльного видів аналізу із опорою на парадигмальной та компаративний підходи дозволило визначити, що підвалини організації багатовекторного та, одночасно, внутрішньо узгодженого процесу формування в майбутніх педагогів- музикантів музично-виконавських умінь та обізнаності про теоретико-методичні основи фахової діяльності, забезпечує компетентнісна освітня парадигма. У результаті підготовки на засадах означеної парадигми формується специфічний конструкт виконавсько-методичної компетентності майбутніх педагогів-музикантів, який забезпечує їх здатності до творчої самореалізації, автономії та кар’єрного самопроєктування. Конкретизовано, що означена компетентність забезпечує перелічені здатності через реалізацію аксіологічної, гносеологічної, комунікативної та праксіологічно функцій. Уточнено, що подальшим напрямом дослідження є визначення сутності та структури виконавсько-методичної компетентності майбутнього педагога-музиканта.

Посилання

Adler, R. F., & Fisher, P. (1984). My self … through music, movement and art. The Arts in Psychotherapy, 11(3), 203-208. doi:10.1016/0197-4556(84)90040-6

Anderson, L. W., Krathwohl, D. R., Airasian, P. W., Raths, J., Mayer, R. E., Cruikshank, K. A., . . . Bloom, B. S. (2001). A taxonomy for learning, teaching, and assessing: A revision of Bloom’s taxonomy of educational objectives. New York: Longman. Retrieved from https://bit.ly/3QYAYB3

Armstrong, P. (2019). Bloom’s Taxonomy. Retrieved from Center for Teaching Vanderbilt University: cft.vanderbilt.edu/guides-sub-pages/blooms-taxonomy/.

Bandura, A. (1982). Self-efficacy mechanism in human agency. American Psychologist, 37(2), 122–147. doi:10.1037/0003-066X.37.2.122

Bloom, B. S., Engelhart, M. D., Furst, E. J., Hill, W. H., & Krathwohl, D. R. (1956). Taxonomy of educational objectives: The classification of educational goals: Handbook I: Cognitive domain. New York: David McKay Company. Retrieved from http://bit.do/www-uky-edu_

Bloom_Taxonomy

Cambridge Academic Content Dictionary. (2009). Cambridge University Press. Retrieved from Cambridge Academic Content Dictionary: https://bit.ly/3umhheA

Creech, A., Papageorgi, I., Duffy, C., Morton, F., Haddon, E., Potter, J., . . . Welch, G. (2008). From music student to professional: The process of transition. British Journal of Music Education, 25(3), 315-331. doi:10.1017/S0265051708008127

de Bézenac, C., & Swindells, R. (2009). No pain, no gain? Motivation and self-regulation in music learning. International Journal of Education & the Arts, 10(16), n16. Retrieved from www.ijea.org/v10n16/.

Gallops, W. (2005). Developing a Healthy Paradigm for Performers and Teachers. Journal of Music Teacher Education, 15(1), 15-22. doi:10.1177/10570837050150010104

Garnett, J. (2013). Beyond a constructivist curriculum: A critique of competing paradigms in music education. British Journal of Music Education, 30(2), 161-175. doi:10.1017/S0265051712000575

Gaunt, •. H., Duffy, C., Coric, A., Delgado, I. R., Messas, L., Pryimenko, O., & Sveidahl, H. (2021). Musicians as “makers in society”: A conceptual foundation for contemporary professional higher music education. Frontiers in Psychology, 12, 3159. doi:10.3389/fpsyg.2021.713648

Gilbert, T. F. (2013). Human Competence: Engineering Worthy Performance. John Wiley & Sons. Retrieved from https://bit.ly/46qsdFq

Maturana, H. (2002). Autopoiesis, structural coupling and cognition: A history of these and other notions in the biology of cognition. Cybernetics & human knowing, 9(3-4), 5-34. Retrieved from https://bit.ly/49RB99E

Merriënboer, J. J., & Bruin, A. B. (б.д.). Moberg, N. (2018). Academic musicians: How music performance students in Sweden re-/negotiate notions of knowledge and competence. Nordic Research in Music Education. Yearbook, 19, 53-74. Retrieved from https://hdl.handle.net/11250/2641983

Mróz, B. (2016). Professional competences: Personality and Axiological Model (MOA) in verifying the sense of life quality. Polish Journal of Applied Psychology, 14(2), 113-132. doi:10.1515/pjap-2015-0057

Nikolai, H. (2010). Muzychno-pedahohichna komparatyvistyka: Shliakhy rozvytku. Studies in Comparative Education, (1-2). Retrieved from journals.uran.ua/index.php/2306-5532/article/download/18081/15828

Persson, R. (1996). Brilliant performers as teachers: A case study of commonsense teaching in a conservatoire setting. International Journal of Music Education, os-28(1), 25-36. doi:10.1177/025576149602800103

Pitko, P. (2020). Learning in a Community of Practice: Case study of the competence development of professional classical musicians. (Master’s Degree in Education Entrepreneurship), Oulu University of Applied Sciences. Retrieved from https://urn.fi/ URN:NBN:fi:amk-2020053015501

Raven, J. (1977). Education, values, and society: The objectives of education and the nature and development of competence. London: HK Lewis. Retrieved from https://bit.ly/3ukr3Op

Rose, D. (2016). On becoming and being a musician: A mixed methods study of musicianship in children and adults. (Doctoral dissertation), Goldsmiths, University of London. doi:10.25602/GOLD.00019105

Rowley, J., Bennett, D., & Reid, A. (күні көрсетілмеген). Rewriting the score: How pre-professional work and employability development can improve student thinking. H. Westerlund, & H. Gaunt (редакторлар) ішінде, Expanding professionalism in music and higher music education: A changing game (беттер 59-73). London: Routledge. doi:10.4324/9781003108337-6

Sang, R. C. (1987). A Study of the Relationship between Instrumental Music Teachers’ Modeling Skills and Pupil Performance Behaviors. Bulletin of the Council for Research in Music Education, 91, 155–159. Retrieved from www.jstor.org/stable/40318077

Shaw, L. (2023). ‘If you’re a teacher, you’re a failed musician’: exploring hegemony in a UK conservatoire. Research in Teacher Education, 13(1), 21-27. doi:10.15123/uel.8w732

Swaminathan, S., & Schellenberg, E. G. (2018). Musical competence is predicted by music training, cognitive abilities, and personality. Scientific reports, 8(1), 9223. doi:10.1038/s41598-018-27571-2

Triantafyllaki, A. (2010). Performance teachers’ identity and professional knowledge in advanced music teaching. Music Education Research, 12(1), 71-87. doi:10.1080/14613800903568254

West, S. (2007). A new paradigm in music education: The music education program at the ANU School of Music. (Ph. D. dissertation), Australian National University.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-20

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 1. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МИСТЕЦЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ