“In memoriam”: композиторське бачення В. Сильвестрова і М. Попова

Анотація

У статті, на прикладі сучасних композиторів, висвітлено тенденції в духовній музиці України перших десятиліть XХI століття. Дослідження присвячено крупним творам вокально-хорового жанру, що містять у своїй назві латинське слово-фразу “in memoriam” («у пам’ять<…>») – “In memoriam” Валентина Сильвестрова для хору a cappella (2020 рік) і “Messa in memoria” Миколи Попова для солістів, хору й оркестру (2017 рік). Якщо у М. Попова слово “memoriam” додається до чітко визначеного композитором жанру меси, то у В. Сильвестрова ознаки жанру приховані узагальненою назвою “In memoriam”, хоча за своєю структурою твір цілком витриманий у традиціях реквієму:із дев’яти частин п’ять відповідають структурі реквієму (№ 1 “Requiem”, № 2 “Lacrimosa”, № 4 “Requiem aeternam”, № 5 “Agnus Dei”, № 7 “Lacrimosa”). Обидва твори репрезентують характерні особливості композиторського бачення за звернення до одного спільного слово-образу “memoriam”. Закцентовано увагу на конкретних підходах у вибудові композиторами музичної форми меси/реквієму, як жанрів рецептивних, суб’єктивному баченні їх у поєднанні латинської, старослов’янської й української мов. “Messa in memoria” М. Попова, присвячена пам’яті дружини композитора, репрезентує авторське розуміння концепції традиційної меси, суб’єктивує його і фокусує на особистих переживаннях. “In memoriam” В. Сильвестрова присвячено пам’яті не окремої близької людини, але масових жертв подій Революції гідності 1914 року. Поєднує весь твір загальна образно-змістова атмосфера глибинної ліричності, рефлексивності та молитовності. Звідси включення в контекст духовного твору жанрів елегії та молитви – «Святий Боже», «Отче наш», «Молитви за Україну». Обидва хорові твори В. Сильвестрова та М. Попова, засновані на семантиці “in memoriam”, викликають інтерес як слухачів із виконавцями, так і науковців, тож заслуговують на подальші дослідження.