Особливості підготовки майбутніх бакалаврів музичного мистецтва до формування художньо- естетичних уподобань учнів мистецьких шкіл
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-3.1Ключові слова:
художньо-естетичні вподобання, учні мистецьких шкіл, підготовка, майбутні бакалаври музичного мистецтваАнотація
У статті розглядаються особливості підготовки майбутніх бакалаврів музичного мистецтва до формування художньо-естетичних уподобань учнів мистецьких шкіл. Наголошено, що процес становлення художньо-естетичного сприйняття та ціннісного ставлення до мистецтва охоплює кілька важливих етапів, які включають емоційну залученість, сприйняття мистецьких творів та їх інтерпретацію. Вивчення мистецтва під керівництвом педагога відіграє ключову роль у формуванні уявлень і суджень учнів щодо художньо-естетичної цінності мистецьких творів. Проаналізовано низку педагогічних завдань, які сприяють формуванню художньо-естетичних уподобань: стимулювання інтересу до мистецтва, формування знань про різні форми мистецтва, ознайомлення з культурно-історичним контекстом, розвиток емоційної сфери й художньо-практичного досвіду. Важлива увага повинна приділятися етапам сприйняття та осмислення мистецьких творів – від емоційної установки до глибинного аналізу. Автори наголошують на необхідності інтеграції особистісних якостей майбутніх бакалаврів музичного мистецтва, таких як емоційна чутливість, творча уява, художня спостережливість і сформований художньо-естетичний смак. Педагог повинен володіти здатністю зацікавити учнів мистецтвом, формувати емоційно комфортне освітнє середовище та забезпечувати умови для активної участі учнів у процесі творчого сприйняття музичного мистецтва. У статті підкреслено важливість педагогічної практики як складової частини підготовки майбутніх бакалаврів музичного мистецтва до формування художньо-естетичних уподобань учнів мистецьких шкіл. Практична діяльність дозволяє студентам закріплювати теоретичні знання та розвивати свої навички у реальних умовах викладання. Наголошено, що бакалаврів музичного мистецтва слід мотивувати демонструвати високий рівень художньо-естетичних знань і навичок, розвивати критичне та асоціативне мислення, що сприятиме глибшому розумінню мистецьких явищ та їх творчій інтерпретації, впевненому орієнтуванню в художньо-естетичних категоріях та оперуванню мистецьким тезаурусом.
Посилання
Зязюн, І. (2007) Естетичні засади розвитку особистості. Теоретичні та методичні засади неперервної мистецької освіти : зб. матеріалів науково-методологічного семінару. Чернівці, 11–12.
Масол, Л. (2015) Художньо-педагогічні технології в основній школі: єдність навчання і виховання : методичний посібник. Харків : «Друкарня Мадрид».
Отич, О. М. (2011) Педагогічні умови формування художньо-естетичної культури учнівської молоді у середніх загальноосвітніх навчальних закладах естетичного профілю. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія : Теорія і методика мистецької освіти, Вип. 11, 229–233. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_014_2011_11_62.
Падалка, Г. (2008) Педагогіка мистецтва (теорія і методика викладання мистецьких дисциплін).Київ : Освіта України, 2008.
Рудницька, О. (2001). Інтегративні зв’язки у викладанні предметів художньо-естетичного циклу. Початкова школа, № 5, 5–7.
Стандарт початкової музичної освіти (2024). URL: https://mcip.gov.ua/wp-content/uploads/2024/07/524_nakaz_standart-psmo.pdf.
Щолокова, О. П. (2004) Особливості підготовки студентів-магістрів у системі мистецької освіти. Педагогіка і психологія професійної освіти : наук.-метод. журнал, № 4, 151–158.
Cleridou, K., & Furnham, A. (2014) Personality Correlates of Aesthetic Preferences for Art, Architecture, and Music. Empirical Studies of the Arts, 32(2), 231–255. https://doi.org/10.2190/EM.32.2.f.
Sun, Z., & Firestone, C. (2022). Beautiful on the inside: Aesthetic preferences and the skeletal complexity of shapes. Perception, 51(12), 904–918. https://doi.org/10.1177/03010066221124872.
