Чи варто пояснювати візуальне мистецтво
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-3.22Ключові слова:
теорія візуальних мистецтв, краса і досконалість, художник і медіа, пояснення візуального мистецтва, презентація художнього творуАнотація
Стаття присвячена дискусійній проблемі, пов’язаній з необхідністю пояснення візуальних мистецтв. Ця проблема актуалізувалася з розвитком потенціалу візуального мистецтва, який розширився від можливості створення художнього образу певної ідеї до створення як образу, так і самої ідеї. В процесі становлення сучасного візуального мистецтва викристалізувалося два напрями розвитку – пошук краси (естетичної категорії) і пошук довершеності (абстрактної категорії). Разом із тим нівелювався поділ між видами мистецтва щодо можливості звернення до абстрактної чи естетичної проблематики. Встановлено, що художній твір стає вираженням довершеності лише тоді, коли автор або глядач прочитують у ньому певну ідею, наратив чи міф, крізь призму якого можна оцінити форму твору. Таке наділення твору певним абстрактним сенсом вважаємо можливим лише через пояснення. Визначено різноманітність форм пояснення, до яких звертаються українські художники. Показано, що пояснення може бути відсутнє або ж сконцентроване лише у назві твору. Пояснення може бути надане лише у формі бесіди. Воно може бути виражене в концепції або у маніфесті. Художник може звертатися до широко відомих актуальних чи історичних контекстів. Використовувати для пояснення посередника (наприклад, куратора) або апелювати до певної філософської концепції, розбудовувати власну теоретичну модель. Окреслено історичний розвиток проблеми пояснення мистецтва крізь призму міфу чи наративу. Так, пояснити мистецтво премодерну можна крізь призму загальноприйнятого міфу чи наративу як сукупності міфічної, соціальної та культурної історії. Констатовано, що пришвидшення розвитку наративу від Нового часу відкрило художнику можливість прямо впливати на його формування через просування власних ідей. Схарактеризовано особливості розвитку теорії мистецтва українського авангарду, ідеї якого справили значний вплив на розвиток світового мистецтва та культури. Висвітлено вплив культурної ізоляції і тоталітарної ідеології радянського періоду історії України. З’ясовано особливі умови і виклики повернення українського мистецтва до світового культурного простору. Розглянуто стан розвитку сучасних українських досліджень з теорії візуальних мистецтв та роль українських художників, які з часів незалежної України починають використовувати можливості медіа, через які презентують власні ідеї.
Посилання
Горбачов, Д. (2006) «Він та я були українці». Малевич та Україна. Київ : СІМ студія.
Горбачов, Д. (упоряд.). (2020) Український художній авангард: маніфести – публіцистика – спогади – листи. Київ : Дух і літера.
Никифоров, А. (2023) Метаідеалізм, або Теоретико-методологічний концепт авторського художнього стилю. Південноукраїнські мистецькі студії, 2 (3), 88–94.
Платон (2018) Бенкет. / У. Головач (переклад), Дж. Реале (вступна стаття). Львів : Видавництво Українського Католицького Університету.
Роготченко, О. (2015) Вітчизняний мистецький супротив 1950–1960-х. Мистецтвознавство України, 15, 103–109.
Сільваші, Т. (2020) Дерево Одіссея: Есеї. Київ : ArtHuss.
Скляренко, Г. (2015) Творчість Валерія Ламаха (1925–1978). «Соцреалізм з людським обличчям». Мистецтвознавство України, 11, 157–170.
Соколюк, Л. (2014) Михайло Бойчук та його школа. Харків : Видавець Савчук О. О.
Duplouy, A. (2005) La sculpture grecque est-elle un objet d’histoire? À propos de deux ouvrages récents. L’Antiquité Classique, 74, 275–81.
Fukuyama, F. (2006) The End of History and the Last Man. New York : Simon and Schuster.
Jameson, F. (1991) Postmodernism, or The Cultural Logic of Late Capitalism. Durham : Duke University Press.
Laboury, D. & Devillers, А. (2022) The ancient Egyptian artist, a non-existing category? Іn D. Candelora, N. Ben-Marzouk, K. M. Cooney (eds), Ancient Egyptian Society Challenging Assumptions, Exploring Approaches, pp. 163–181. London : Routledge.
Mallgrave, H. F. (2006) Johann Joachim Winckelmann. History of the Art of Antiquity. Introduction by A. Potts, Translation by H. F. Mallgrave. Los Angeles : Getty Publications.
Gabo, N. & Pevsner, А. (1920) The Realistic Manifesto. S. Bann (ed.). New York : The Viking Press.
Newby, Z. (2016) Greek Myths in Roman Art and Culture. Imagery, Values and Identity in Italy, 50 BC–AD 250. Cambridge : Cambridge University Press.
