Майбутні вчителі на шляху до культурної трансмісії засобами музичного фольклору: результати фокус-дослідження
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-4.5Ключові слова:
майбутні вчителі, музичний фольклор, культурна трансмісія, фокус- група, етнокультурна та методична компетентність, Польща, Україна.Анотація
Метою статті є презентація думок майбутніх учителів, які набувають етнокультурної та методичної компетентностей щодо трансляції культури через ресурси музичного фольклору. Міркування ґрунтувалися на результатах аналізу вибраної літератури з теми та звітів фокус-групи. Представлені дослідження є продовженням і доповненням до раніше розпочатого спільного дослідження теоретичних основ розв’язання означеної проблеми. Привернуто увагу до сучасного виміру музичного фольклору та явища культурної трансмісії з наголосом на освітньому вимірі. В емпіричній площині подано висловлювання студентів педагогічних факультетів університетів Польщі та України, що вказують на їхній підхід до музичного фольклору та передачі культурних елементів у формі установок, цінностей, вірувань і моделей поведінки, а також навчання через них. Зроблено спробу розглянути їх у контексті набуття студентами етнокультурної та методичної компетентностей. У роботі зазначено цінні педагогічні та художні рішення прикладної пошукової діяльності. Дослідницький проєкт проводився з використанням стратегії якісних досліджень. На теоретичному рівні використовувався аналіз відповідної літератури, а на емпіричному увагу було зосереджено на прямому спостереженні й опитуванні. Результатом теоретичних та емпіричних розвідок стала презентація феномену культурної трансмісії засобами музичного фольклору крізь призму вибраної літератури та ідентифікація респондентів у сфері музичного фольклору за національною ознакою. Усвідомлена рефлексія над явищами рідної культури допомагала учасникам дослідження зрозуміти своїх ближчих і далеких сусідів, започаткувати творчий діалог у дусі прийнятного різноманіття. Усвідомлення феномену міграції населення змусило респондентів по-новому поглянути на проблему культурної трансмісії з позиції локального, національного, європейського та глобального контекстів. Музичний фольклор, що функціонує в актуальному соціальному просторі на основі окресленої культурної трансмісії, викликав у респондентів різні рефлексії, пов’язані зі спогадами про попередній родинний, шкільний, медійний і громадський досвід, а також зі спостереженнями за мінливою реальністю в умовах воєнної загрози. Участь у фокус-групах стала поштовхом для подальшої діяльності щодо набуття етнокультурної та методичної компетентносте.
Посилання
Banaszak, S. (2017). Focus: technika i jej zastosowanie w badaniach edukacyjnych. Studia Edukacyjne, nr 45: 19–27.
Bauman, Z. (2006). Płynna ponowoczesność, tłum. T. Kunz. Kraków: Wydawnictwo Literackie.
Beksiak, A. (2020). Ludowa bez wiochy, w: Polska – kraj folkloru? red. J. Kordjak. Warszawa: Zachęta – Narodowa Galeria Sztuki: 48–52.
Biołous, M. (2017). Edukacja kulturowa z perspektywy animatorów i edukatorów kultury w województwie Podlaskim. Pogranicze. Studia Społeczne, tom XXXI: 145–159.
Buber, M. (1992). Ja i Ty. Wybór pism filozoficznych, przekł. J. Doktór. Warszawa: PAX.
Czekanowska, A. (2008). Kultury tradycyjne wobec współczesności. Muzyka, poezja, taniec. Warszawa: Wydawnictwo Trio: Collegium.
Dagnino, A. (2012). Transcultural Writers and Transcultural Literature in the Age of Global Modernity. Transnational Literature, vol. 4, no. 2: 1–14.
Dahlig, P. (1987). Muzyka ludowa we współczesnym społeczeństwie. Warszawa: WSiP. Danel-Bobrzyk, H. (2003). Folklor w edukacji muzycznej dzieci i młodzieży, w: Folklor i folkloryzm w edukacji i wychowaniu, red. H. Danel-Bobrzy, J. Uchyła-Zroski. Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego: 11–17.
Flick, U. (2011). Projektowanie badania jakościowego. Niezbędnik badacza, tłum. P. Tomanek. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.
Fridman, L. (2013). Rozwój kompetencji gustu w kontekście edukacji muzycznej. Muzyka, Historia, Teoria, Edukacja, nr 3 (15): 108–119.
Gozdew-Kołacińska, W. (2014). Muzyka folkowa – „tradycja na skróty” czy „współczesna muzyka ludowa”? w: Raport o stanie tradycyjnej kultury muzycznej, red. W. Gozdew-Kołacińska. Warszawa: Instytut Muzyki i Tańca: s. 48–53.
Kisiel, M., Nikolai, H. (2022). Muzyka i taniec w wychowaniu międzykulturowym – polsko-ukraińskie sploty. Chowanna, nr 1(58): 1–17. Korzeniowska-Bodnar, A. (2003). Mity związane z transmisja kultury dokonywaną przez nauczyciela, w: Międzygeneracyjna transmisja dziedzictwa kulturowego. Społeczno-kulturowe wymiary przekazu, red. J. Nikitorowicz, J. Halicki, J. Muszyńska. Białystok: Trans Humana Wydawnictwo Uniwersyteckie: 276–283.
Kusio, U. (2020). Dialog z „Innym” wywiedziony z filozofii spotkania. Edukacja Międzykulturowa, nr 1 (20): 72–81.
Melosik, Z., Szkudlarek, T. (1998). Kultura, Tożsamość, edukacja. Migotanie znaczeń. Kraków: Oficyna Impuls.
Paleczny, T. (2017). Procesy asymilacji, transkulturacji i uniwersalizacji kulturowej: przegląd problematyki. Krakowskie Studia Międzynarodowe, tom XVI, nr 3: 63–81.
Pangle, T., Thomas L. (1994). Uszlachetnienie demokracji. Wyzwanie epoki postmodernistycznej, tłum. M. Klimowicz. Kraków: Wydawnictwo „Znak”.
Sobieska, J. (2006). Polski folklor muzyczny, red. Piotr Dahlig. Warszawa: CEA.
Szubertowska, E. (2003). Edukacja a kultura muzyczna młodzieży. Bydgoszcz: Wydawnictwo Uczelniane Akademii Bydgoskiej.
Szyndler, M. (2009). Folklor muzyczny jako element wielopłaszczyznowego procesu edukacji muzycznej, w: Wartości w muzyce, tom 2: Wartości kształcące i kształtowane u studentów w toku szkoły wyższej, red. J. Uchyła-Zroski. Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego: 57–64.
Tichner, J. (2017). Inny. Eseje o spotkaniu. Zrozumieć człowieka i jego dramat. Kraków: ZNAK. Turek, K. (2002). Folklor muzyczny w procesie edukacji regionalnej, w: Integrujące wartości muzyki, red. K. Dadak-Kozicka, W. Jankowski. Warszawa – Cieszyn: AMFC, UŚ: 125–135.
Urbaniak, M. (2014). Gorzki posmak płynnej nowoczesności. Wybrane zagadnienia z filozofii społecznej Zygmunta Baumana. Kwartalnik Naukowy Uczelni Vistula, nr 4 (42): 5–27.
Żerańska-Kominek, S. (1995). Muzyka w kulturze. Wprowadzenie do etnomuzykologii. Warszawa: Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego.
Батюк, Н., Степанова, Л. (2023). Особливості формування етнокультурної обізнаності майбутніх учителів музичного мистецтва. Інноваційна педагогіка. Вип. 58, № 1: 36–39.
Грица, С. (2002). Трансмісія фольклорної традиції: етномузикологічні розвідки. Київ – Тернопіль: Астон.
Івановська, О. (2009). Фольклор як реалізація суб’єктності етносу. Міфологія і фольклор, № 1 (2): 17–21.
Луканюк, Б. (2016). Ритмічна варіаційність у пісенному фольклорі: теоретико-методологічне дослідження. Львів.
Ніколаї, Г. (2010). Музичний фольклор у змісті підготовки вчителів: етнопедагогічний аспект. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології: наук. Журнал, № 7 (9). Суми: Сум ДПУ ім. А. С. Макаренка: 189–195.
Рибак, Ю. (2018). Україна, держава: музичний фольклор. Енциклопедія історії України: Україна – Українці. Кн. 1. НАН України. Київ: Інститут історії України, Вид-во «Наукова думка».
Філіпчук, Г. (2016). Національна ідентичність: культурно-освітній вимір. Чернівці: Друк Арт. Шип, С. (2023). Теорія художніх стилів. Монографія. Суми: ФОП Цьома С. П.
