Наукові підходи і методичні принципи формування в майбутніх бакалаврів музичного мистецтва творчої компетентності
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-4.9Ключові слова:
творча компетентність, наукові підходи, методичні принципи, майбутні вчителі музичного мистецтва, вокальне, інструментальне, диригенсько- хорове виконавство, інтерпретація, імпровізація, аранжування.Анотація
У статті здійснено обґрунтування наукових підходів і методичних принципів, що становлять основу формування творчої компетентності майбутніх бакалаврів вищої музичної освіти. Акцентовано, що творчість є невід’ємною складовою професійної діяльності вчителя музичного мистецтва, а реалізація його творчих потенцій передбачає різноманіття форм прояву відповідно до багатофункціонального розмаїття фахової діяльності. До головних різновидів музично-творчої діяльності майбутніх спеціалістів віднесено суб’єктивно-змістове сприйняття художньо-образного змісту музичних феноменів, а також їх виконавську і педагогічну інтерпретацію і здатність до творчого музикування. Їх формування має забезпечуватися набуттям знань з історії мистецтва і музичної культури, обізнаністю в галузі жанрів і стилів, ґрунтовною музично-теоретичною підготовкою, оволодіння якими становить підґрунтя креативного музичного мислення й формування навичок творчого музикування. Розкрито сутнісні ознаки функціонально-системного підходу як наскрізного, які полягають у зосередженні на функціональності досліджуваного феномену як властивості, що забезпечує основну мету його існування. Доведено доцільність звернення до комплексу інших наукових підходів, серед яких провідну роль відіграють особистісно-спрямований, інтеграційний, компетентнісний, інноваційний, технологічний наукові підходи. Обґрунтовано методичні принципи реалізації їх настановних положень, а саме: урахування функціональної багатовекторності творчої діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва; системно-скоординоване залучення до різних видів самостійної та творчої діяльності; дотримання алгоритму формування фахово-творчої компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва, який інтегрує у собі традиційні та інноваційні педагогічні стратегії, методи і техніки музичного навчання; систематизація формувального процесу з урахуванням специфіки виконавської підготовки за видами міждисциплінарної координації; урахування загальних принципів формування мистецьких метазнань; спонукання до інноваційно-інформативного і продуктивно-творчого самовдосконалення; упровадження комплексу ІКТ і спеціалізованих музичних програм із метою збагачення творчих можливостей майбутніх учителів музичного мистецтва.
Посилання
Бєдакова, С. (2018). Технологічний підхід до пізнання музичного твору. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: збірник наукових праць УДПУ ім. П. Тичини, 59, 43–51.
Демір, Уткан Байкал (2014). Технологічний підхід до музично-теоретичної підготовки майбутнього вчителя музики у вищому музично-педагогічному навчальному закладі. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, 9–10, 40–45.
Зайва, М. С. (2024). Розвиток творчого потенціалу майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі методичної підготовки. Дис. … канд. філ. наук, Київ.
Кьон, Н. (2018). Пропедевтика типових помилок як метод навчання співу студентів педагогічних університетів. Scientific Research Priorities: theoretical and practical value: Proceedings of the II International Scientific and Practical Conference (26th–29th of June 2018). V. 2, Wyższa Szkoła Biznesu – National-Louis University Nowy Sacz, Poland. Р. 90–92.
Кьон, Н. (2024). Специфіка застосування штучного інтелекту в музично-освітній галузі. Штучний інтелект у вищій освіті: ризики та перспективи інтеграції: матеріали Всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації, 1 липня – 11 серпня 2024 року. Львів – Торунь: Liha-Pres. С. 173–177.
Лисенко, О. В. (2016). Дискурс-аналіз процесів музично-виконавської діяльності в контексті теорії функціональної системи П. К. Анохіна. Міжнародний вісник. Культурологія. Філологія. Музикознавство, 2, 130–136.
Полатайко, О. М. (2018). Система теорій розуміння та інтерпретації художніх творів у фаховій підготовці майбутніх вчителів мистецького профілю. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 14: Теорія і методика мистецької освіти, 24 (29), 12–17.
Растригіна, А., Дьомін, С. (2006). Становления суб’єктної активності майбутнього педагога-музиканта. Educational Dimension, 16 (2), 107–112. Хмелевська, І. (2022). Художньо-пізнавальна функціональність метакогнітивних доменів інтегральної компетентності майбутніх фахівців музичної та хореографічної освіти. Південноукраїнські мистецькі студії. Розділ 1. Актуальні проблеми мистецької педагогіки, 1, 27–32.
Boichenko, Maryna & Nikolai, Halyna & Linenko, Alla & Koehn, Natalya (2020). Interdisciplinary Coordination in Historical-Theoretical and Music-Performing Training of Future Musical Art Teachers. Journal of History Culture and Art Research. https://doi.org/9. 225. 10.7596/taksad. v9i1.2434.
Halliday, M.A., & Matthiessen, C.M. (2013). Halliday’s introduction to functional grammar. Routledge. https:// doi.org/10.4324/9780203431269.
Hietanen, L., & Ruismäki, H. (2017). The Use of a Blended Learning Environment By Primary School Student Teachers to Study Music Theory. The European Journal of Social & Behavioural Sciences, 19 (2), 137–148. https://doi.org/10.15405/ejsbs.212.
Lamm, E. (2021). Inheritance Systems. In E.N. Zalta (2021). The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Retrieved from https://plato.stanford.edu/archives/ spr2021/entries/inheritance-systems/.
Lizačić, V., & Sušić, B. (2021). Contribution of children’s self-organised musical activities to the lifelong learning of preschool teachers. Croatian Journal of Education, 22. https://doi.org/10.15516/cje.v22i0.3911.
Lobova, O., Ustymenko-Kosorich, O., Zavialova, O., & Stakhevych, O. (2020). Professional Performance and Methodological Training of Future Musical Art Teachers: A Theoretical Approach. Journal of History Culture and Art Research, 9 (4), 37–46. https://doi.org/10.7596/ taksad.v9i4.2822.
