Темпові особливості інтерпретації прелюдій і фуг ДТК Й. С. Баха

Анотація

У статті розглядаються темпові особливості інтерпретації прелюдій і фуг «Добре темперованого клавіру» Й. С. Баха. Метою дослідження є аналіз впливу темпу на структуру та виразність музичного тексту, зокрема, через розгляд історичних, теоретичних і виконавських аспектів цього питання. Авторами в статті підкреслено важливість розуміння контексту епохи бароко, вивчення виконавських традицій і семантичної трактовки темпових характеристик, що дає змогу створити цілісне уявлення про темпові особливості творів Й. С. Баха. Дослідження зосереджено на критичному переосмисленні традиційних підходів до визначення темпових особливостей інтерпретації прелюдій і фуг ДТК, а саме через аналіз темпових вказівок, наданих Й. С. Бахом, і їх співвідношення з результатами досліджень музикознавців та інтерпретаціями виконавців. Зроблено акцент на аспект семантичного аналізу, оскільки правильне трактування темпу є невід’ємною частиною розуміння драматургії кожної прелюдії та фуги, що впливає на емоційний та інтелектуальний рівень виконання, а отже – на якість інтерпретації. Вивчення темпових характеристик різних виконавських шкіл дає змогу порівняти історичні підходи до трактування темпових позначок у творчості Й. С. Баха, враховуючи культурні та географічні відмінності. Автори статті також акцентують увагу на важливості глибокого занурення в історичний контекст і знання виконавських традицій, що дає можливість автентично інтерпретувати прелюдії та фуги ДТК Й. С. Баха. Звернено увагу на те, що темп – це не просто швидкість виконання, а частина загальної структури, що визначає виразність музичного тексту. Зроблено висновки, що основними аспектами, які визначають темпові особливості інтерпретації прелюдій і фуг ДТК є: обмежена кількість темпів у творчості Й. С. Баха (Adagio, Andante, Moderato, Allegro, Presto); важливість розміру та пульсації для визначення темпу; темп визначається не швидкістю виконання, а характером музичного руху; необхідність знання семантичної трактовки тональностей для визначення дотичного темпу; темп визначається виконавцем поступово, у процесі інтерпретації.