Темпові особливості інтерпретації прелюдій і фуг ДТК Й. С. Баха
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-4.10Ключові слова:
темп, інтерпретація, Й. С. Бах, Добре темперований клавір, прелюдії та фуги, теоретичний аналіз.Анотація
У статті розглядаються темпові особливості інтерпретації прелюдій і фуг «Добре темперованого клавіру» Й. С. Баха. Метою дослідження є аналіз впливу темпу на структуру та виразність музичного тексту, зокрема, через розгляд історичних, теоретичних і виконавських аспектів цього питання. Авторами в статті підкреслено важливість розуміння контексту епохи бароко, вивчення виконавських традицій і семантичної трактовки темпових характеристик, що дає змогу створити цілісне уявлення про темпові особливості творів Й. С. Баха. Дослідження зосереджено на критичному переосмисленні традиційних підходів до визначення темпових особливостей інтерпретації прелюдій і фуг ДТК, а саме через аналіз темпових вказівок, наданих Й. С. Бахом, і їх співвідношення з результатами досліджень музикознавців та інтерпретаціями виконавців. Зроблено акцент на аспект семантичного аналізу, оскільки правильне трактування темпу є невід’ємною частиною розуміння драматургії кожної прелюдії та фуги, що впливає на емоційний та інтелектуальний рівень виконання, а отже – на якість інтерпретації. Вивчення темпових характеристик різних виконавських шкіл дає змогу порівняти історичні підходи до трактування темпових позначок у творчості Й. С. Баха, враховуючи культурні та географічні відмінності. Автори статті також акцентують увагу на важливості глибокого занурення в історичний контекст і знання виконавських традицій, що дає можливість автентично інтерпретувати прелюдії та фуги ДТК Й. С. Баха. Звернено увагу на те, що темп – це не просто швидкість виконання, а частина загальної структури, що визначає виразність музичного тексту. Зроблено висновки, що основними аспектами, які визначають темпові особливості інтерпретації прелюдій і фуг ДТК є: обмежена кількість темпів у творчості Й. С. Баха (Adagio, Andante, Moderato, Allegro, Presto); важливість розміру та пульсації для визначення темпу; темп визначається не швидкістю виконання, а характером музичного руху; необхідність знання семантичної трактовки тональностей для визначення дотичного темпу; темп визначається виконавцем поступово, у процесі інтерпретації.
Посилання
Екман, М. С. (2015). Проблеми інтерпретації творів ДТК Й. С. Баха: музично-виконавський аспект. Науковий вісник Мукачівського державного університету: Гуманітарні і суспільні науки, № 18 (13), 16–24. URL: http://dspace-s.msu.edu.ua:8080/ bitstream/123456789/2996/1/n18-17-25.pdf.
Карась, С. (2015) Темпові варіанти, агогіка, динаміка та артикуляція «Прелюдії та фуги gismoll » Й. С. Баха (ДТК, ІІ том) у виконавській інтерпретації баяністів. Актуальні питання гуманітарних наук, 14, 63–77. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ apgnd_2015_14_10.
Охманюк, В., Івченко, Г., Крет, М. & Корчинський, В. (2024). Особливості інтерпретації прелюдії і фуги d-moll ДТК (1 том) Й. С. Баха. Fine Art and Culture Studies. 39–46. https://doi.org/10.32782/facs-2024-5-6.
Abravaya, I. (2011). On Bach’s Rhythm and Tempo. Kassel: Bärenreiter-Verlag Karl Vötterle GmbH & Co. KG.
Blanken, C. (2017). Recently Rediscovered Sources of Music of the Bach Family in the Breitkopf Archive. Bach Perspectives, Vol. 11: J.S. Bach and his sons. Champaign. Champaign: University of Illinois Press, 132–172. https://doi.org/10.5406/j.ctt1x76dg4.9.
Bodky, E. (1960). The Interpretation of Bach’s Keyboard Works. Cambridge, Mass: Harvard UP. https:// archive.org/details/interpretationof002495mbp/page/ n15/mode/2up?view=theater.
Mäser, R. (2000). Bach und die drei Temporätsel: Das wohltemperirte Clavier gibt Bachs Tempoverschlüsselung und weitere Geheimnisse preisvon Rolf Mäser. Bern: Peter Lang.
Miehling, K. (1993), Das Tempo in der Musik von Barock und Vorklassik: Die Antwort der Quellen auf ein umstrittenes Thema. Wilhelmshaven: Florian Noetzel. URL: https://www.academia.edu/73898775/ Miehling_Das_Tempo_in_der_Musik_von_Barock_und_ Vorklassik_Aktualisierung_1.
Rothschild, F. (1979). The Lost Tradition in Music: Rhythm and Tempo in J. S. Bach`s Time. New York: Oxford UP. URL: https://typeset.io/papers/the-losttradition- in-music-rhythm-and-tempo-in-j-s-bachs- 266cmxsyn0.
Siegele, U. (1963). Zur Verbindung von Präludium und Fuge bei J.S. Bach. KB Kassel: Bärenreiter.
Talsma, W.R. (1980). Wiedergeburt der Klassiker. Band 1: Anleitung zur Entmechanisierung der Musik. Innsbruck: Wort und Welt, 1980.