Стратегія оновлення концертного репертуару народних хорових колективів у ХХІ столітті

Анотація

У статті охарактеризовано сучасні репертуарні тренди українських народних хорових колективів, які відображають як багатовікову спадщину, так і вплив сучасних культурних процесів. Особливу увагу приділено вивченню викликів, з якими стикаються композитори та хормейстери у створенні інноваційних музичних аранжувань. Основним завданням у цьому контексті є досягнення балансу між збереженням автентичності фольклору, який є цінним джерелом національної ідентичності, та впровадженням сучасних художніх рішень, що дають можливість осучаснити репертуар. Встановлено роль новітніх технологій у розвитку народно-хорового мистецтва. Вони не лише розширюють можливості аранжування, зокрема завдяки використанню цифрових звукових інструментів, а й сприяють популяризації фольклору через сучасні медіа та платформи. Окреслено значення інноваційних обробок народних пісень у формуванні культурної свідомості та національної ідентичності, що є особливо актуальним у контексті глобалізації та зміни музичних уподобань молодого покоління. З’ясовано, що якісне аранжування є визначальним фактором у формуванні актуального концертного репертуару народних хорових колективів. Визначено основні підходи композиторів та аранжувальників до адаптації народних мелодій відповідно до сучасних виконавських вимог. Зазначено, що сучасні підходи сприяють не лише збагаченню звучання завдяки новим тембровим і стильовим рішенням, але й збереженню художньо-образного змісту, який є основою автентичного сприйняття фольклорних творів. Проаналізовано низку обробок українських народних пісень, створених видатними композиторами минулого, зокрема Миколою Леонтовичем, і сучасними аранжувальниками, які продовжують традицію художнього осмислення фольклору. Розглянуто також адаптації академічних і естрадних творів для народних хорів, що свідчить про широту репертуарних рішень. Особливу увагу приділено взаємодії традиційного та сучасного в репертуарі народних хорових колективів, адже це дає змогу зберігати національну ідентичність, водночас відповідаючи викликам культурної динаміки XXI століття. Такі твори сприяють формуванню глибокого емоційного зв’язку з публікою, зокрема серед молоді, популяризуючи українську пісенну спадщину не лише в Україні, а й за її межами. Встановлено, що хорові обробки українських народних пісень XXI століття активно зміцнюють позиції українського хорового мистецтва на світовій сцені. Вони відкривають нові можливості для творчих експериментів, що поєднують традиційність із сучасністю, створюючи багатогранний і водночас доступний репертуар.