Наукові підходи до підготовки здобувачів вищої мистецької освіти до самостійної роботи над камерно-вокальним репертуаром
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-1.9Ключові слова:
самостійна робота здобувачів вищої мистецької освіти, методологія, наукові підходи, фасилітативний підхід, праксеологічний підхід, герменевтичний підхід, майбутні викладачі вокалу, камерно-вокальний репертуар, вокальний твірАнотація
У статті висвітлено питання підготовки до самостійної роботи над камерно-вокальним репертуаром здобувачів вищої мистецько-педагогічної освіти, яка є необхідною умовою їх професійної реалізації та вдосконалення. Розглянуто роль самостійної роботи в розвитку професійних компетентностей студентів-вокалістів, зокрема здатності до самоорганізації, критичного мислення, творчості, готовності до педагогічної та виконавської діяльності. Обґрунтовано, що одним із ключових завдань вищої освіти є формування в здобувачів мистецько-педагогічної освіти практичних умінь і навичок самостійної роботи, які є підставою для успішної самореалізації. Підкреслено значення індивідуалізації навчального процесу та взаємодії викладача й студента в організації самостійної роботи. Обґрунтовано важливість забезпечення методологічної основи наукового дослідження та освітніх процесів. Уточнено сутність поняття «підходи» в науковому й педагогічному контекстах. Наукові підходи розглядаються як важливі елементи підготовки майбутніх викладачів вокалу. Зосереджено увагу на застосуванні фасилітативного, праксеологічного та герменевтичного підходів, що забезпечують ефективність освітнього процесу. У контексті фасилітативного підходу фахова підготовка студента-вокаліста розглядається як базис для його індивідуального зростання та професійного становлення, праксеологічний підхід дає змогу розглядати процес підготовки майбутніх викладачів вокалу як навчальну діяльність, яку забезпечують спеціальні методи оптимізації професійного становлення студентів, а герменевтичний підхід розкриває значущість творчої інтерпретації вокальних творів у вокально-виконавській та викладацькій діяльності. Визначено, що застосування герменевтичного аналізу сприяє глибшому розумінню музичних творів, розвитку емоційного зв’язку з музикою та формуванню навичок інтерпретації. Доведено, що обрані підходи допомагають підвищити якість професійної підготовки здобувачів вищої мистецької освіти та забезпечити їх успішну реалізацію в майбутній вокально-педагогічній діяльності.
Посилання
Ващенко, О. В. (2018). Особливості реалізації самостійної роботи під час навчання іноземної мови студентів у вищий школі. Науковий пошук молодих дослідників: збірник наукових праць студентів, магістрантів та викладачів. Житомир : Вид-во О. О. Євенок, Вип. 11. 260 с. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/328823366.pdf#page=214
Данильян, О. Г. & Дзьобань, О. П. (2019). Методологія наукових досліджень : підручник. Харків: Право, 368 с. URL: https://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/SENMK/OMND.pdf
Лю, Сяофан (2024). Жанрово-стильові і праксеологічні основи камерної вокальної творчості: історичний та індивідуально-авторський аспекти. Дис. на зд. наук. ст. докт. філософії. Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової. Одеса. URL: https://odma.edu.ua/wp-content/uploads/dysertacziyalyu-syaofan-z-pidpysom.pdf
Мимрик, М. Р. (2022). Герменевтика музичних творів у контексті інтепретаційної діяльності викладача мистецьких дисциплін: акмеологічний вимір. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти. Вип. 28 Київ : Вид-во Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2022. С. 37–44. URL: https://sj.udu.edu.ua/index.php/tmae/article/view/1302/1069
Реброва, О. Є. (2011), Методологія і методи досліджень педагогіки мистецтва. Навчально-методичний посібник для студентів і магістрантів інститутів мистецтв педагогічних університетів. Одеса: ПНПУ імені К.Д. Ушинського, 84 с. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/1956
Сисоєва, С. (2002). Педагогічна освіта в контексті особистісно орієнтованої парадигми професійної підготовки. Вісник Черкаського університету., Сер. Пед. науки. Черкас. держ. ун-т ім. Б. Хмельницького. Черкаси, 2002. Вип. 43. С. 18–22.
Степанова, Л.В. (2018). Методика формування художньо-герменевтичної компетентності магістрів музичного мистецтва та хореографії. Дис. ... канд. пед. наук. Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка. Суми. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/4843/1/Methodology
Хілько, С. О. (2014). Фасилітативний підхід до професійної підготовки майбутніх психологів. Матер. Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. «Психологопедагогічне забезпечення модернізації післядипломної педагогічної освіти в умовах змін». ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», м. Київ (26–28 берез. 2014 р.). С. 26–28. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/8391/1/%D0%A4%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%85%D1%96%D0%B4.pdf
Шевченко, К. О. (2014). Педагогічна фасилітація у контексті професійної компетентності вчителя. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія : Психологічні науки. 2014. Вип. 2.13. С. 258–263. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdups_2014_2.13_46
Шип, С. (2023). Музична герменевтика : Монографія. Суми : ФОП Цьома С.П., 144 с. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/17261/1/Shyp.pdf
Шуляр, О. Д. (2017). Методичні поради з питань організації самостійної роботи з сольного співу, вокальної майстерності та постановки голосу (на допомогу співакам-початківцям). Прикарпатський національний ун.-т ім. В. Стефаника. Івано-Франківськ. URL: https://kmvd.pnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/15/2019/10
Rogers, C. R. (1985). Toward a more human science of the person. Journal of Humanistic Psychology, 25(4), 7–24. URL: https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/0022167885254002