Концерт «Gegen. Stand» для баяна з оркестром Петера Махайдіка в контексті розвитку жанру в словацькій музиці кінця ХХ – початку ХХІ століть

Анотація

Статтю присвячено творчості сучасного словацького композитора Петера Махайдіка, зокрема його концерту для баяна з оркестром «Gegen. Stand». Проаналізовано тенденції розвитку жанру концерту для баяна з оркестром та його роль у сучасній словацькій музиці. Надано стислий композиційний аналіз концертів для баяна з оркестром словацьких композиторів І. Дібака, Й. Колковича та Є. Іршаї. Досліджено вплив словацького баяніста П. Катини в популяризації жанру концерту для баяна з оркестром та сучасної словацької музики загалом. Висвітлено характерні риси та особливості «Концерту для двох баянів з оркестром» П. Махайдіка. Визначено структурні ознаки зазначеного твору, які проявилися, зокрема, у проникненні принципів симфонізму та тяжінням композитора до індивідуалізації форми композиції, дифузії неостилістичних течій, а також наявності семіотичних знаків у концерті. Здійснено комплексний композиційний аналіз концерту «Gegen. Stand» П. Махайдіка. Визначено роль баяністки Олени Будзинакової-Палюс у популяризації творів П. Махайдіка. Розкрито програмне підґрунтя зазначеного концерту, яке полягало у відображенні духу боротьби та протистояння. Виявлено місце ліричного начала у творі, наявності різних за емоційним забарвленням лейтмотивів. Досліджено вплив принципів симфонізму на концерт «Gegen. Stand», який відобразився, зокрема, у біцентричному типі взаємодії соліста та оркестру між собою, одночастинності побудови, наявності елементів наскрізного розвитку, а також відсутності принципу чергування tutti – solо та подвійної експозиції у творі. Проаналізовано місце семіотичної фігури SOS у «Концерті для двох баянів з оркестром» та концерті «Gegen. Stand» для баяна з оркестром П. Махайдіка і її впливу на музично-семантичне поле зазначених композицій. Виявлено проникнення елементів мінімалістичної стилістики в концерті «Gegen. Stand». Розкрито специфіку використання комунікативних різновидів «тематичний дует» та діалогів диктумного типу в експозиції та репризі твору, а також місце комунікативних ситуацій «оркестр» та «соліст» у розробці композиції. Досліджено вплив поліфонічного письма в композиції, зокрема, у наявності імітацій, а також розглянуто специфіку використання виконавських прийомів гри соліста та оркестру. У висновках підбито загальні підсумки дослідження. Визначено актуальність подальших наукових розвідок, присвячених дослідженню концертів симфонізованого типу у творчості сучасних зарубіжних композиторів.