Педагогічний артистизм майбутніх викладачів музичного мистецтва в парадигмі герменевтичного підходу
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-3.6Ключові слова:
артистизм, педагогічний артистизм музиканта, майбутні викла- дачі музичного мистецтва, професійна успішність, мотивація досягнення, герменев- тика, педагогіка розуміння, герменевтичний підхід, технологія, драмогерменевтика, самопрезентаціяАнотація
Стаття присвячена актуальній проблемі формування педагогічного артистизму майбутніх викладачів музичного мистецтва в контексті професійної успішності. На засадах теоретичних розвідок провідних учених розкривається сутність феноменів: «артистизм», «педагогічний артистизм», «педагогічний артистизм музиканта», «герменевтичний підхід». Згідно з метою статті її методологія базується на гер- меневтичному підході, зокрема на принципах педагогічної герменевтики (організації простору розуміння в освітньому процесі; встановленні міжособистісних відносин на основі діалогу, емпатії, толерантності; розвитку здатності до рефлексії, саморозу- міння та усвідомлення себе як майбутнього професіонала). Репрезентовано визна- чення професійної успішності майбутніх викладачів музичного мистецтва, а також сутність педагогічного артистизму музикантів, який складається з: музично-педа- гогічної майстерності, культури, інструментально-професійної компетентності, вирізняється використанням творчого й герменевтичного підходів у педагогічній діяльності. Охарактеризовано значущість педагогічного розуміння, роль мотивації досягнення у формуванні як професійної успішності, так і педагогічного артистизму викладача – музиканта. Розглянуто деякі методичні принципи відомих музикантів- педагогів: М. Лонг, А. Корто, Г. Нейгауза. Як методичне підгрунтя пропонуються технологія драмогерменевтики, як синтез соціоігрових прийомів, герменевтики та педагогіки, тобто взаємозв’язок складників: герменевтики, педагогіки та теа- тру. Окрім того, пропонується інноваційна технологія самопрезентації, яка являє собою вільне орієнтування викладача музичного мистецтва в засобах ефективного викладу інформації; виявлення переваг, нюансів і складнощів публічного повідомлення; аналізування якості підготовлених для презентації матеріалів. Виявлено, що осно- вне завдання технології самопрезентації – донести позицію виконавця-музиканта до слухачів, а також складники зазначеної технології: вивчення загальних і специфічних принципів побудови самопрезентації; освоєння алгоритму підготовки матеріалів для виступу.
Посилання
1. Будянський, Д. (2005). Драмогерменевтика як засіб формування педагогічного артистизму майбутніх учителів гуманітарних дисциплін. Освіта Донбасу, 4, 106–110.
2. Будянський, Д. (2006). Формування педагогічного артистизму майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін [Автореф. дис. канд. пед. наук, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка], Суми.
3. Гришина, О., Гришина, В., Юрчук, О. (2021). Артистизм як особистісна характеристика виконавця-піаніста. Академічні студії. Серія «Педагогіка», 1 (3), 192–197.
4. Демент’єва, Т. (2022). Артистизм як необхідний компонент педагогічного професіоналізму викладача. Новий колегіум, 3, 66–68.
5. Дeмидoвa, В. (2024). Педагогічний артистизм як фахова компетентність педагога-музиканта. Музичне мистецтво і культура, (39), 311–324.
6. Зязюн, Л. (2003). Артистичне виховання особистості в системі освіти Франції [Автореф. дис. канд. пед. наук, Інститут вищої освіти АПН України], Київ.
7. Коган, Г. (1969). Біля воріт майстерності. Робота піаніста. URL: https://vseosvita/ua
8. Костюков, В. (2017). Методика формування педагогічно-артистичних умінь майбутніх учителів музики на заняттях з постановки голосу [Дис. канд. пед. наук, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова], Київ.
9. Лазарєв, М. (1995). Основи педагогічної творчості. Суми: ВВП «Мрія».
10. Линенко А. (2018). Герменевтичний підхід у педагогіці і його принципи. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, 6, 55–59.
11. Линенко, А. (2024). Професійна успішність майбутніх фахівців музичного мистецтва в контексті педагогічної самоефективності. Інноваційна педагогіка, 72, 76–79.
12. Сергєєва, І. (2011). Артистизм як елемент педагогічної майстерності. Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти, 28 (32), 124–133.
13. Сергєєв, І. (2004). Основи педагогічної діяльності. Київ: Наукова думка.
14. Словник. Портал української мови та культури. URL: https://slovnyk.ua
15. Ткаченко, Т., Шумська, О. (2025). Артистизм майбутнього педагога-музиканта як складова його педагогічної майстерності. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (218), 61–66.
16. Corto, A. (1928). Rational Principles of Piano- forte Technique. New York: Oliver Ditson CO.
17. Dunoyer, C. (1993). Marguerite Long: a life in French music, 1874–1966. Indiana Univ. Press, Bloomington.
18. Long, M. (1960). Au piano avec Claude Debussy. Edité par: R. Julliard. Paris.
19. Oleksiuk, O., Rebrova, O., & Mikulinska, O. (2019). Dramatic Hermeneutics as a Perspective Tech- nology in the Artistic Education. Journal of History Cul- ture and Art Research, 8 (3), 100–112.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
