Феноменологія та функції проєктно-технологічної компетентності майбутніх викладачів музичних дисциплін
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-3.8Ключові слова:
проєктно-технологічна компетентність, майбутні викладачі музичних дисциплін, методи, аналіз, функції, проєктне навчання, практико-орієнтоване навчання, компетентнісний підхід, художньо-педагогічні проєктиАнотація
Статтю присвячено дослідженню проєктно-технологічної компетентності май- бутніх викладачів музичних дисциплін як феномену, що забезпечує здатність успішно застосовувати проєктні технології для вирішення актуальних завдань музично- освітнього процесу в умовах практико-зорієнтованого навчання. Актуальність дослі- дження зумовлена зростанням потреби у викладачах музичних дисциплін, здатних розробляти та керувати складними художньо-педагогічними проєктами, що інтегру- ють творчі, технологічні та рефлексивні аспекти навчання. На тлі окреслення неви- значеності щодо змісту компетентності, яка цілеспрямовано забезпечувала б таку здатність, було сформульовано мету дослідження, яка полягала в уточненні сут- ності та ключових характеристик змісту проєктно-технологічної компетентності майбутніх викладачів музичних дисциплін. Методологічні основи дослідження стано- вили компетентнісний і системний підходи, з опорою на які було застосовано методи диспозиційного, функціонального та структурно-змістовного аналізу. Результатом застосування обґрунтованої методології стало визначення сутності проєктно-тех- нологічної компетентності майбутніх викладачів музичних дисциплін, конкретизація характеристик кластерів, які взаємодіють у її змісті (ціннісні орієнтації та профе- сійні настанови; музично-педагогічні та проєктно-методичні знання; навички пла- нування, комунікації та використання технологій; рефлексивні та метакогнітивні здатності; професійний досвід проєктної партиципації та застосування проєктних технологій), а також визначення функцій (ціннісно-мотиваційна, когнітивно-інтегра- ційна, операційно-трансформаційна, рефлексивно-регуляторна, контекстуально- проєктивна), кожна з яких пов’язана з окремим кластером досліджуваної компетен- тнсоті, які у своїй взаємодії забезпечують здатність майбутніх викладачів музичних дисциплін до вирішення завдань із творчого та компетентнісного розвитку здобу- вачів освіти в контексті їх ефективної підготовки до практичної діяльності шляхом застосування проєктних технологій. Окреслено перспективи подальших досліджень, які полягають у розробленні компонентної моделі досліджуваної компетентності та методики її формування.
Посилання
1. Білецька, М., Підварко, Т. (2023). Метод художньо-творчих проєктів як засіб формування музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва. The XIII International Scientific and Practical Conference “Modern ways of development of science and the latest theories” (December 11–13, 2023, Madrid, Spain), 234–235. URL: https://bit.ly/41hOyVW
2. Бурназова, В. (2014). Професійна компетентність музиканта-інструменталіста: зміст, структура, методи розвитку. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки, (1), 65–70.
3. Гаврілова, Л. (2017). Професійна компетентність майбутніх учителів музики як педагогічний феномен. Духовність особистості: методологія, теорія і практика, (2), 71–82.
4. Горбенко, О. (2011). Музично-виконавська компетентність майбутнього вчителя музики у структурі професійної підготовки. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 14: Теорія і методика мистецької освіти, (12), 56–61.
5. Лі Цзяці. (2014). Художньо-проєктні уміння в підготовці компетентного вчителя музичного мистецтва. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: збірник наукових праць, (7–8), 139–146. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/3323
6. Лян Хайє. (2019). Формування готовності майбутніх учителів музики до вокально-хорової роботи із застосуванням проєктних технологій [Дис. канд. пед. наук, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова], Київ. URL: https://npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/D_26.053.08/dis_Liang_Haiye.pdf.pdf
7. Приймак, С. (2021). Системний підхід і теорія діяльності у підготовці фахівців з галузі знань 01 Освіта/ Педагогіка. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (199), 42–46. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2021-1- 199-42-46
8. Сюй Ченьцзи (2025). Формування творчої компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва на засадах функціонально-системного підходу [Дис. докт. філос., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21864
9. Теряєва, Л. (2019). Формування методичної компетентності майбутніх учителів музики на заняттях з хорового диригування [Дис. канд. пед. наук, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова].
10. Хе Цзінї, Реброва, О. (2022). Теоретична модель художно-проєктувального досвіду майбутніх учителів музичного мистецтва. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, (2), 59-67. URL: https://bit.ly/45nFwbn
11. Хмелевська, І. (2022). Художньо-пізнавальна функціональність метакогнітивних доменів інтегральної компетентності майбутніх фахівців музичної та хореографічної освіти. Південноукраїнські мистецькі студії. Розділ 1: Актуальні проблеми мистецької педагогіки (1), 27–32. https://doi.org/10.24195/artstudies.2022-1.5
12. Ballantyne, J., Lebler, D. (2016). Learning instru- ments informally: A collaborative project across disci- plines in popular music and education. In Collaborative learning in higher music education (pp. 213–218). Rout- ledge. URL: https://bit.ly/40LnHkX
13. Barron, B., Darling-Hammond, L. (2008). Teaching for meaningful learning: A review of research on inquiry-based and cooperative learning. Book excerpt. George Lucas Educational Foundation. URL: https://eric.ed.gov/?id=ED539399
14. Bell, S. (2010). Project-based learning for the 21st century: Skills for the future. The clearing house, 83 (2), 39–43. https://doi.org/10.1080/00098650903505415
15. Bresler, L. (Ed.). (2007). International hand- book of research in arts education (Vol. 16). Dordrecht: Springer. URL: https://bit.ly/4fhvJrA
16. Caborn J. (2007). On the Methodology of Dispos- itive Analysis. CADAAD Journal, 1 (1), 112–123. URL: https://ugp.rug.nl/cadaad/article/view/42081
17. Carey, G., Coutts, L., Grant, C., Harrison, S., & Dwyer, R. (2017). Enhancing learning and teaching in the tertiary music studio through reflection and col- laboration. Music Education Research, 20 (4), 399–411. https://doi.org/10.1080/14613808.2017.1409204
18. Cuervo-Calvo, L., & Cabedo-Mas, A. (2024). Service-learning and project-based learning methodologies in higher music education: A review of the literature. Bor- dón. Revista de Pedagogía, 76 (3), 35–60. http://dx.doi. org/10.13042/Bordon.2024.99887
19. del Barrio, L., Casanova, O., & Vernia, A. M. (2024). Music Teacher Competences Oriented Toward Inclusive Education: An Analysis of Proposals in the Initial Pre-Service Teacher Training Phase. SAGE Open, 14 (4). https://doi.org/10.1177/21582440241293599 (Original work published 2024).
20. Dillon, J. (2023). Project-based learning: Toward a world-centered music education. International Journal of Education & the Arts, 24 (13). URL: http://www.ijea.org/ v24n13/v24n13.pdf
21. Fanshier, N. L. (2023). Musical Excellence and Faith: A Study of Service-Learning as Pedagogy for Instrumental Ensembles at Northwest University. (Doctoral Dissertations ). URL: https://digitalcommons.liberty.edu/doctoral/4304
22. Georgii-Hemming, E., & Johansen, G. (2010). Knowledge and music teacher education today. In The Eighth International Symposium on the Philosophy of Music Education, Sibelius Academy, Helsinki, Finland, June 9–13, 2010. URL: http://urn.kb.se/resolve?urn=ur n:nbn:se:oru:diva-9837
23. Hmelo-Silver, C. E., Bridges, S. M., & McKeown, J. M. (2019). Facilitating problem-based learning. The Wiley handbook of problem based learning, 297–319. URL: https://bit.ly/3U80xBA
24. Iglesias, P., & Tejada, J. (2024). Practice as research through inquiry-based learning: A pedagogical intervention with music students in higher education. Education Sciences, 14 (7), 738. https://doi.org/10.3390/educsci14070738
25. Kivijärvi, S. (2012). Project disabled people as musicians: A systemic approach. Proce- dia-Social and Behavioral Sciences, 45, 416–427. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.06.578
26. Kokotsaki, D., Menzies, V., & Wiggins, A. (2016). Project-based learning: A review of the literature. Improving Schools, 19 (3), 267–277. https://doi.org/10.1177/1365480216659733
27. Kozyr, A. V., Fedoryshyn, V. I., Khoruzha, O. V., Chyncheva, L. V., & Gusachenko, O. P. (2021). The Competence Approach as a Methodological Tool for Shaping the Professional Competence of Future Music Teachers. Journal of Higher Education Theory and Practice, 21 (14). https://doi.org/10.33423/jhetp.v21i14.4810
28. Merton, R. K. (1968). Social theory and social structure. Simon and Schuster. URL: https://shorturl.at/EiQk9
29. Qiuyu, Yi, & Mazlan, C. (2024). Analysis of the Current Status and Progress of Research on the Teaching Competency of Music Teachers in Higher Education. The Educational Review, USA, 8 (4). http://dx.doi.org/10.26855/er.2024.04.021
30. Rychen, D. S. E., & Salganik, L. H. E. (2003). Key competencies for a successful life and a well- functioning society. Hogrefe & Huber Publishers. URL: https://psycnet.apa.org/record/2003-88274-000
31. Sawicki, J. (2025). Adaptation and synchronization--basic mechanisms in music performance. arXiv preprint arXiv:2504.03958. https://doi.org/10.48550/arXiv.2504.03958
32. Schön, D. A. (2017). The reflective practitioner: How professionals think in action. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315237473
33. Thomas, J. W. (2000). A review of research on project-based learning. URL: https://bit.ly/453IJxG
34. Von Bertalanffy, L. (1972). The history and status of general systems theory. Academy of management journal, 15 (4), 407–426. https://doi.org/10.5465/255139
35. Voogt, J., Fisser, P., Pareja Roblin, N., Tondeur, J., & van Braak, J. (2013). Technological pedagogical content knowledge–a review of the literature. Journal of computer assisted learning, 29 (2), 109–121. https://doi.org/10.1111/j.1365-2729.2012.00487.x
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
