Теоретико-методологічні аспекти дослідження хорового мистецтва та музичної освіти в умовах цифровізації

Анотація

У статті проаналізовано сучасний стан диригентсько-хорової підготовки в системі вищої мистецької освіти України в умовах активної цифровізації та воєнного стану. Визначено, що інтеграція інноваційних цифрових технологій – систем штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальності, мультимедійних комплексів і засобів 3D-моделювання – істотно трансформує зміст і методи мистецької підготовки майбутніх хормейстерів. Виокремлено основні напрями впливу цифровізації: розширення доступу до національних і світових музичних ресурсів; підвищення гнучкості навчальних траєкторій; створення умов для індивідуалізації та безперервності освітнього процесу, зокрема за дистанційного або змішаного формату навчання. Зазначено, що на інституційному рівні цифровізація сприяє формуванню електронних бібліотек, накопиченню аудіо-, відео- та текстових матеріалів, систематизованих за жанровими, стильовими й етнокультурними ознаками. Водночас наголошено на існуванні низки викликів, серед яких – ризик зниження рівня безпосередньої художньої взаємодії між викладачем і студентом, скорочення обсягів живого хорового виконання, технічні обмеження та потреба у високому рівні цифрової грамотності учасників освітнього процесу. Методологічну основу становить системний підхід із застосуванням теоретичних методів (аналіз, синтез, узагальнення джерел з музичної педагогіки та цифровізації освіти), порівняльного аналізу традиційних і цифрових форматів навчання та елементів емпіричних методів (спостереження, практичний аналіз викладання). Такий підхід дозволив виявити переваги й ризики цифрової трансформації. Зазначено, що серед викликів – зменшення живого виконавства, зниження художньої взаємодії викладача і студента, технічні бар’єри, потреба в цифровій грамотності. Обґрунтовано, що ефективне поєднання традиційних і цифрових підходів потребує педагогічного балансу. Метою статті є виявлення можливостей і обмежень дистанційного й змішаного навчання, а також шляхів оптимізації використання цифрових інструментів у хоровій мистецькій підготовці. Результати дослідження доводять, що цифровізація хорової освіти є стратегічним напрямом модернізації мистецької школи, що сприяє збереженню та розвитку культурно-мистецьких традицій України.