Вокально-хорове мистецтво в розвитку професійного досвіду студентів музичних спеціальностей
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-3.20Ключові слова:
вокальне та хорове мистецтво, професійна майстерність, колек- тивний художній досвід, хорове виконання, українська хорова музикаАнотація
Мета статті – висвітлити важливі аспекти вокально-хорового мистецтва у формуванні професійного досвіду студентів музичних спеціальностей для розкриття їхнього творчого потенціалу та підготовки до активної участі, а також до концертного виконання та відповідної інтерпретації музичного твору. Розглянуто аспекти, що є складниками навчання студентів у галузі вокально-хорового мистецтва, а також педагогічної та концертно-виконавської діяльності. Пріоритетними питаннями є вибір, освоєння та виконавська інтерпретація вокально-хорових творів традиційного локусу як основа формування репертуарної політики студентів – хорових диригентів; процес сценічної трансформації виконавця і авторського (або автентичного) твору в концертних умовах; питання контролю та розвитку професійного досвіду студентів музичних спеціальностей. Підкреслюється, що виконання автентичного вокально-хорового твору має інтерпретаційні варіанти, що відображають виконавські традиції, досвід і ментальність виконавця – хорового диригента. Наукова новизна. Збільшується увага до важливості різних періодів формування та набуття професійних навичок студентів у галузі вокального та хорового виконавства. Підкреслюється роль формування колективного вокально-хорового досвіду в концертній діяльності та педагогічній роботі. Висвітлюється досвід підготовки вокалістів та хорових диригентів у Київському міському університеті імені Бориса Грінченка.Професійна підготовка студентів у галузі вокального та хорового мистецтва має бути комплексною і включати як опанування музичних і виконавських особливостей традиційного локусу, інтерпретацію твору, так і розвиток артистизму (сценічний образ, трансформація, психологічні та внутрішньоемоційні особливості тощо). Основними критеріями професійної підготовки до сценічного та концертного виконання музичного твору є розуміння стилю, характеру та манери виконання традиційного вокально-хорового репертуару, створення природного тембру-звучання та візуального образу виконавської традиції на сцені. Репертуарна палітра хорового диригента (хорового керівника) передбачає демонстрацію індивідуальних виконавських технік (манери), почуття художнього смаку, що виявляється в унікальному стилі виконання та творчій індивідуальності.
Посилання
1. Батовська, О. (2017). Сучасне академічне хорове мистецтво a cappella [Монографія]. Харків: Планета-принт.
2. Бермес, І., Полюга, В. (ред.) (2017). Хорове мистецтво України та його подвижники: матеріали VІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (м. Дрогобич, 19–20 жовтня 2017 року). Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ ім. І. Франка.
3. Бєлік-Золотарьова, Н. (2010). Оперно-хорова творчість як категорія сучасного вітчизняного хорознавства. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті, 3, 11–18.
4. Величко, Л. (2014). Тезаурус як засіб семантизації наукових понять. Біологія і хімія в рідній школі, 2. URL: https://lib.iitta.gov.ua/7065/1/Velychko_Bio_him_2_2014.pdf (дата звернення: 21.02.2023).
5. Горенко, Л. (2021). Онтологія соціальних комунікацій. Соціальні комунікації та мистецтвознавство в аспекті сучасних цивілізаційних концепцій [Монографія колективна; наук. ред.: О. Чебанова. У 2-х томах. Т. 1], (с. 129–155). Київ: КиМУ.
6. Гречуха, Н. (2007). Неоміфологічні тенденції в хоровому мистецтві України 80–90-х років ХХ століття [Дис. канд. мистецтвозн., Київський національний університет культури і мистецтв]. Київ.
7. Заверуха, О. (2014). Сучасне хорове письмо: генеза та функціонування (на матеріалі творчості українських композиторів кінця ХХ – початку ХХІ століть [Автореф. дис. канд. мистецтвозн., Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського]. Харків.
8. Кармазіна, Л. (2023). Методологія розробки та принципи побудови командного тезаурусу. Закарпатські філологічні студії, 1 (27), 198–202.
9. Ковалів, Ю. (авт.-укл.) (2007). Тезаурус. Літературознавча енциклопедія: у 2 т. Т. 2: М – Я. С. 465.
10. Коновалова, І. (2007). Феноменологія музичної обробки (на матеріалі хорових творів українських композиторів XIX–XX ст.) [Дис. канд. мистецтвозн., Харківська державна академія культури]. Харків.
11. Костенко, Л., Шумська, Л. (2013). Хрестоматія з хорознавства [навчальний посібник]. Ніжин: НДУ імені М. В. Гоголя.
12. Кречко, Н. (ред.) (2022). Українське академічне вокально-хорове мистецтво: методико-педагогічний, історико-музикознавчий дискурси [Колективна монографія]. Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. Київ: Видавничий центр КНУКіМ.
13. Михайлова, Н. (2023). Хорове аранжування – шлях до розвитку творчого потенціалу студента-хормейстера. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, 68, 72–87.
14. Михайлова, Н. (2024). Лідерські якості як складова професійної діяльності диригента-хормейстера. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, 70, 47–59.
15. Михалець, В. (2004). Вокальна основа хорового мистецтва: історичний та теоретичний аспекти [Дис. канд. мистецтвозн., Харківський державний університет мистецтв імені І. П. Котляревського]. Харків.
16. Олексюк, О., Ткач, М. (2004). Педагогіка духовного потенціалу особистості: сфера музичного мистецтва [навчальний посібник]. Київ: Знання України.
17. Олексюк, О. (1999). Творча самореалізація майбутнього фахівця-музиканта в інтерпретаційному процесі. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, 3, 116–120. (Серія «Педагогіка»).
18. Олексюк, О. (1997). Формування духовного потенціалу студентської молоді в процесі професійної підготовки [Дис. докт. наук]. Київ.
19. Прокопов, С. (2019). Твори Й. С. Баха та Г. Ф. Генделя у виконанні студентського хору ХНУМ імені І. П. Котляревського. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, 52, 22–37.
20. Сіненко, О. (2020). Хорова самодіяльність як соціокультурний феномен. Вінок митців та мисткинь, 2, 191.
21. Скопцова, О. (2005). Становлення та особливості розвитку народного хорового виконавства в Україні (кінець ХІХ–ХХ століття) [Дис. канд. мистецтвозн.]. Київ.
22. Смірнова, І., Калашник, М. (2021). Ансамблеве письмо: теорія та композиторська практика [Монографія]. Харків: Планета-Прінт.
23. Тур, О. (2014). Теоретичні передумови тезаурусного опису термінології. Вісник Харківської державної академії культури, 45, 14–20.
24. Фартушка, О. (2021). Хорова поліфонія в системі композиторського стилю (на прикладі творчості П. Гіндеміта, І. Стравінського, О. Щетинського) [Дис. докт. філос., Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського]. Харків.
25. Шаповалова, Л. (1987). Про взаємодію внутрішньої і зовнішньої форми в історичній еволюції музичної жанровості [Автореф. дис. канд. мистецтвозн., Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського]. Київ.
26. Яструб, О. (2023). Духовні хорові твори українських композиторів першої третини ХХ століття: жанрово-стильові та виконавські принципи. Аспекти історичного музикознавства, 30, 105–133.
27. Яструб, О. (2024). Український духовний спів у композиторській інтерпретації: від М. Лисенка до О. Козаренка [Дис. докт. філос., Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського]. Харків.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
