Vocal and choral art in the development of professional experience of students of music specialties
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-3.20Keywords:
vocal and choral art, professional proficiency, collective artistic experience, choral performance, Ukrainian choral musicAbstract
The aim of the article is to highlight important aspects of vocal and choral art in the development of professional experience of students of music specialties to reveal their creative potential and prepare for active involvement, as well as for concert performance and the corresponding interpretation of a musical work. Results. The aspects that are components of students’ training in the field of vocal and choral art, as well as pedagogical and concert-performing activities, are considered. The priority issues are the selection, mastering and performing interpretation of vocal-choral works of the traditional locus as the basis for the formation of the repertoire policy of students-choirmasters; the process of stage transformation of the performer and the author’s (or authentic) work in concert conditions; the issue of control and development of professional experience of students of music specialties. It is emphasized that performance of an authentic vocal-choral work has interpretative options that reflect the performing traditions, experience and mentality of the performer-choirmaster. Scientific novelty. Increased attention is paid to the importance of different periods of formation and acquisition of professional skills of students in the field of vocal and choral performance. The role of formation of collective vocal-choral experience in concert performance and pedagogical activity is emphasized. The experience of training vocalists and choral conductors at Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University is highlighted. Conclusions. Professional training of students in the field of vocal and choral art should be comprehensive and include both mastering the musical and performing features of the traditional locus, interpretation of the work, and development of artistry (stage image, transformation, psychological and internal-emotional features, etc.). The main criteria for professional training in stage and concert performance of a musical work include understanding the style, character and manner of performing the traditional vocal-choral repertoire, creating a natural timbre-sound and visual image of the performing tradition on the stage. The repertoire palette of a choral conductor (performer-choirmaster) involves the demonstration of individual performance techniques (manner), a sense of artistic taste, which manifests its unique style of performance and creative individuality.
References
1. Батовська, О. (2017). Сучасне академічне хорове мистецтво a cappella [Монографія]. Харків: Планета-принт.
2. Бермес, І., Полюга, В. (ред.) (2017). Хорове мистецтво України та його подвижники: матеріали VІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (м. Дрогобич, 19–20 жовтня 2017 року). Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ ім. І. Франка.
3. Бєлік-Золотарьова, Н. (2010). Оперно-хорова творчість як категорія сучасного вітчизняного хорознавства. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті, 3, 11–18.
4. Величко, Л. (2014). Тезаурус як засіб семантизації наукових понять. Біологія і хімія в рідній школі, 2. URL: https://lib.iitta.gov.ua/7065/1/Velychko_Bio_him_2_2014.pdf (дата звернення: 21.02.2023).
5. Горенко, Л. (2021). Онтологія соціальних комунікацій. Соціальні комунікації та мистецтвознавство в аспекті сучасних цивілізаційних концепцій [Монографія колективна; наук. ред.: О. Чебанова. У 2-х томах. Т. 1], (с. 129–155). Київ: КиМУ.
6. Гречуха, Н. (2007). Неоміфологічні тенденції в хоровому мистецтві України 80–90-х років ХХ століття [Дис. канд. мистецтвозн., Київський національний університет культури і мистецтв]. Київ.
7. Заверуха, О. (2014). Сучасне хорове письмо: генеза та функціонування (на матеріалі творчості українських композиторів кінця ХХ – початку ХХІ століть [Автореф. дис. канд. мистецтвозн., Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського]. Харків.
8. Кармазіна, Л. (2023). Методологія розробки та принципи побудови командного тезаурусу. Закарпатські філологічні студії, 1 (27), 198–202.
9. Ковалів, Ю. (авт.-укл.) (2007). Тезаурус. Літературознавча енциклопедія: у 2 т. Т. 2: М – Я. С. 465.
10. Коновалова, І. (2007). Феноменологія музичної обробки (на матеріалі хорових творів українських композиторів XIX–XX ст.) [Дис. канд. мистецтвозн., Харківська державна академія культури]. Харків.
11. Костенко, Л., Шумська, Л. (2013). Хрестоматія з хорознавства [навчальний посібник]. Ніжин: НДУ імені М. В. Гоголя.
12. Кречко, Н. (ред.) (2022). Українське академічне вокально-хорове мистецтво: методико-педагогічний, історико-музикознавчий дискурси [Колективна монографія]. Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. Київ: Видавничий центр КНУКіМ.
13. Михайлова, Н. (2023). Хорове аранжування – шлях до розвитку творчого потенціалу студента-хормейстера. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, 68, 72–87.
14. Михайлова, Н. (2024). Лідерські якості як складова професійної діяльності диригента-хормейстера. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, 70, 47–59.
15. Михалець, В. (2004). Вокальна основа хорового мистецтва: історичний та теоретичний аспекти [Дис. канд. мистецтвозн., Харківський державний університет мистецтв імені І. П. Котляревського]. Харків.
16. Олексюк, О., Ткач, М. (2004). Педагогіка духовного потенціалу особистості: сфера музичного мистецтва [навчальний посібник]. Київ: Знання України.
17. Олексюк, О. (1999). Творча самореалізація майбутнього фахівця-музиканта в інтерпретаційному процесі. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, 3, 116–120. (Серія «Педагогіка»).
18. Олексюк, О. (1997). Формування духовного потенціалу студентської молоді в процесі професійної підготовки [Дис. докт. наук]. Київ.
19. Прокопов, С. (2019). Твори Й. С. Баха та Г. Ф. Генделя у виконанні студентського хору ХНУМ імені І. П. Котляревського. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, 52, 22–37.
20. Сіненко, О. (2020). Хорова самодіяльність як соціокультурний феномен. Вінок митців та мисткинь, 2, 191.
21. Скопцова, О. (2005). Становлення та особливості розвитку народного хорового виконавства в Україні (кінець ХІХ–ХХ століття) [Дис. канд. мистецтвозн.]. Київ.
22. Смірнова, І., Калашник, М. (2021). Ансамблеве письмо: теорія та композиторська практика [Монографія]. Харків: Планета-Прінт.
23. Тур, О. (2014). Теоретичні передумови тезаурусного опису термінології. Вісник Харківської державної академії культури, 45, 14–20.
24. Фартушка, О. (2021). Хорова поліфонія в системі композиторського стилю (на прикладі творчості П. Гіндеміта, І. Стравінського, О. Щетинського) [Дис. докт. філос., Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського]. Харків.
25. Шаповалова, Л. (1987). Про взаємодію внутрішньої і зовнішньої форми в історичній еволюції музичної жанровості [Автореф. дис. канд. мистецтвозн., Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського]. Київ.
26. Яструб, О. (2023). Духовні хорові твори українських композиторів першої третини ХХ століття: жанрово-стильові та виконавські принципи. Аспекти історичного музикознавства, 30, 105–133.
27. Яструб, О. (2024). Український духовний спів у композиторській інтерпретації: від М. Лисенка до О. Козаренка [Дис. докт. філос., Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського]. Харків.
