Формування рефлексивної компетентності майбутніх вчителів музичного мистецтва в процесі професійно-педагогічної підготовки
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-4.3Ключові слова:
рефлексивна компетентність, майбутній учитель музичного мистецтва, професійна підготовка, компетентнісний підхід, мистецька освіта, професійна компетентністьАнотація
У статті проаналізовано сутність, структуру та зміст рефлексивної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва як ключового чинника їхнього професійного становлення. Розкрито теоретичні засади компетентнісного підходу у музично-педагогічній освіті, що визначає рефлексію основним механізмом самопізнання, самооцінки та вдосконалення професійної діяльності. Встановлено, що рефлексивна компетентність є метакомпетентністю, яка забезпечує інтеграцію знань, умінь, цінностей і досвіду саморозвитку педагога-музиканта. Обґрунтовано, що її формування передбачає розвиток ціннісно-смислових орієнтацій, знань про себе як суб’єкта творчої діяльності, а також умінь і навичок рефлексивної самоорганізації у професійному середовищі. На основі аналізу сучасних психолого-педагогічних концепцій виокремлено чотири такі взаємопов’язані блоки рефлексивної компетентності: рефлексивно-особистісний (здатність до самопізнання, самоконтролю, оцінювання власних дій), рефлексивно-інтелектуальний (уміння аналізувати та прогнозувати результати діяльності), рефлексивно-кооперативний (готовність до відповідальної взаємодії у творчому колективі) і рефлексивно-комунікативний (здатність до емпатії, усвідомлення емоційних станів інших, критичного самоаналізу). Підкреслено, що саме рефлексивна компетентність визначає рівень педагогічної культури, емоційно-ціннісну стабільність і здатність учителя музичного мистецтва до гнучкого мислення та творчого самовдосконалення. Методологічну основу дослідження становлять компетентнісний, системно-діяльнісний і акмеологічний підходи з використанням методів аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення наукових джерел із педагогіки, психології та музичної освіти. Результати дослідження поглиблюють наукове розуміння рефлексивної компетентності як метакомпетентності, що інтегрує когнітивні, особистісно-ціннісні, комунікативні та кооперативні складові частини професійного розвитку майбутнього вчителя музичного мистецтва, а також визначають її провідну роль у становленні рефлексивного мислення, самосвідомості та творчої педагогічної діяльності в системі мистецької освіти.
Посилання
1. Bieliaiev, S., Stepanets, I. (2023). Innovative culture of a teacher of a teaching of higher education: theoretical-methodological and empirical aspects. Scientific Notes of the Pedagogical Department, 52, 6–15. https://doi.org/10.26565/2074-8167-2023-52-01.
2. Башевська, М., Колеснікова, М. (2021). Methods and techniques of working on conducting technique. Science and education: problems, prospects and innovations. Kyoto, Japan: CPN Publishing Group, 173–180. ISBN 978-4-9783419-5-2.
3. Дмитренко, К. (2012). Сутність професійної комунікації у педагогічній освіті. Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя, 7. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzspp_20l2_7_4.
4. Дмитренко, К. (2020). Використання креативних технік у процесі професійної підготовки майбутніх педагогів. Наукові розробки, передові технології, інновації: матеріали VІ Міжнародної конференції, 212–215.
5. Колеснікова, М., Халєєва, О., Поддуда, І. (2025). Дистанційне навчання у системі диригентсько-хорової підготовки в умовах V. Суспільство та національні інтереси, 4 (12), 177–188. DOI: https://doi.org/10.52058/3041-1572-2025-4(12)-177-188.
6. Коржавих, І., Костіна, Л. (2021). Диригентсько- хорова підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи в загальноосвітньому закладі. In Modern directions of scientific research development. Chicago, USA: BoScience Publisher, 386–393.
7. Петриченко, Л. (2025). Дефініція «професійна компетентність» в психолого-педагогічному дискурсі. Мозаїка початкової освіти: збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції «Початкова освіта: історія, проблеми, перспективи», 26.02.25, м. Ніжин, 1, 205–208.
8. Пономарьова, Г. (2014). Виховання майбут- нього педагога: теорія і практика: монографія. Харків: Ранок. 547 с.
9. Пономарьова, Г., Бабакіна, О., Бєляєв, С. (2013). Нові педагогічні технології: навч.-метод. посіб. Харків: ХГПА. 282 с.
10. Степанець, І. (2014). Передумови становлення системи вищої педагогічної освіти України. Scientific Notes of the Pedagogical Department, (36), 152–160. URL: https://periodicals.karazin.ua/pedagogy/article/view/1910.
11. Тищик, В., Цуранова, О., Мельниченко, М. (2025). Виховання естетичного смаку у майбутніх учителів музичного мистецтва на заняттях інстру- ментально-виконавської майстерності. Педагогічна Академія: наукові записки, 17. https://doi.org/10.5281/ zenodo.15185383.
12. Харківська, А., Прокопенко, А., Отрошко, Т. (2025). Формування лідерської компетентності здобувачів вищої освіти у процесі професійної підготовки в умовах цифровізації та змішаного навчання. Освіта. Інноватика. Практика, 13 (6), 116–120. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i6-016.
13. Ponomarova, G., Kharkivska, A., Petrychenko, L. (eds.). (2024). Evolution of terminology in pedagogical science: from the classics to the present [International collective monograph]. Municipal Establishment “Kharkiv Humanitarian Pedagogical Academy” of Kharkiv Regional Council. Publishing House OKTAN PRINT s.r.o. ISBN 978-80-88618-73-7.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






