Formation of reflective competence of future music teachers in the process of professional and pedagogical training
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2025-4.3Keywords:
reflective competence, future music teacher, professional training, competence-based approach, art education, professional competenceAbstract
The article analyzes the essence, structure, and content of reflective competence of future music teachers as a key factor in their professional development. The theoretical foundations of the competence-based approach in music and pedagogical education are revealed, emphasizing reflection as the main mechanism of self-knowledge, self-assessment, and improvement of professional activity. It has been established that reflective competence functions as a metacompetence that ensures the integration of knowledge, skills, values, and self-development experience of a music educator. It is substantiated that its formation involves the development of value-semantic orientations, self-awareness as a subject of creative activity, as well as the formation of abilities and skills of reflective self-organization within the professional environment. Based on the analysis of modern psychological and pedagogical concepts, four interrelated blocks of reflective competence have been identified: reflective-personal (the ability for self-knowledge, self-control, and evaluation of one’s own actions), reflective-intellectual (the ability to analyze and predict the results of activities), reflective-cooperative (readiness for responsible interaction within a creative team), and reflective-communicative (the ability for empathy, understanding others’ emotional states, and critical self-analysis). It is emphasized that reflective competence determines the level of pedagogical culture, emotional-value stability, and the music teacher’s ability for flexible thinking and creative self-improvement. The methodological basis of the study consists of competence-based, system-activity, and acmeological approaches using methods of analysis, synthesis, comparison, and generalization of scientific sources in pedagogy, psychology, and music education. The results of the study deepen the scientific understanding of reflective competence as a metacompetence that integrates cognitive, value-personal, communicative, and cooperative components of professional development of future music teachers, and define its leading role in the formation of reflective thinking, self-awareness, and creative pedagogical activity within the system of art education.
References
1. Bieliaiev, S., Stepanets, I. (2023). Innovative culture of a teacher of a teaching of higher education: theoretical-methodological and empirical aspects. Scientific Notes of the Pedagogical Department, 52, 6–15. https://doi.org/10.26565/2074-8167-2023-52-01.
2. Башевська, М., Колеснікова, М. (2021). Methods and techniques of working on conducting technique. Science and education: problems, prospects and innovations. Kyoto, Japan: CPN Publishing Group, 173–180. ISBN 978-4-9783419-5-2.
3. Дмитренко, К. (2012). Сутність професійної комунікації у педагогічній освіті. Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя, 7. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzspp_20l2_7_4.
4. Дмитренко, К. (2020). Використання креативних технік у процесі професійної підготовки майбутніх педагогів. Наукові розробки, передові технології, інновації: матеріали VІ Міжнародної конференції, 212–215.
5. Колеснікова, М., Халєєва, О., Поддуда, І. (2025). Дистанційне навчання у системі диригентсько-хорової підготовки в умовах V. Суспільство та національні інтереси, 4 (12), 177–188. DOI: https://doi.org/10.52058/3041-1572-2025-4(12)-177-188.
6. Коржавих, І., Костіна, Л. (2021). Диригентсько- хорова підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи в загальноосвітньому закладі. In Modern directions of scientific research development. Chicago, USA: BoScience Publisher, 386–393.
7. Петриченко, Л. (2025). Дефініція «професійна компетентність» в психолого-педагогічному дискурсі. Мозаїка початкової освіти: збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції «Початкова освіта: історія, проблеми, перспективи», 26.02.25, м. Ніжин, 1, 205–208.
8. Пономарьова, Г. (2014). Виховання майбут- нього педагога: теорія і практика: монографія. Харків: Ранок. 547 с.
9. Пономарьова, Г., Бабакіна, О., Бєляєв, С. (2013). Нові педагогічні технології: навч.-метод. посіб. Харків: ХГПА. 282 с.
10. Степанець, І. (2014). Передумови становлення системи вищої педагогічної освіти України. Scientific Notes of the Pedagogical Department, (36), 152–160. URL: https://periodicals.karazin.ua/pedagogy/article/view/1910.
11. Тищик, В., Цуранова, О., Мельниченко, М. (2025). Виховання естетичного смаку у майбутніх учителів музичного мистецтва на заняттях інстру- ментально-виконавської майстерності. Педагогічна Академія: наукові записки, 17. https://doi.org/10.5281/ zenodo.15185383.
12. Харківська, А., Прокопенко, А., Отрошко, Т. (2025). Формування лідерської компетентності здобувачів вищої освіти у процесі професійної підготовки в умовах цифровізації та змішаного навчання. Освіта. Інноватика. Практика, 13 (6), 116–120. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol13i6-016.
13. Ponomarova, G., Kharkivska, A., Petrychenko, L. (eds.). (2024). Evolution of terminology in pedagogical science: from the classics to the present [International collective monograph]. Municipal Establishment “Kharkiv Humanitarian Pedagogical Academy” of Kharkiv Regional Council. Publishing House OKTAN PRINT s.r.o. ISBN 978-80-88618-73-7.
