Культуротворчий та мистецький потенціал священницької родини Поділля: наукова рефлексія над спогадами Ніни Драй-Хмари

Анотація

Статтю присвячено історії однієї з розгалужених українських родин, яка сформува- лася у священицькому середовищі на українському Поділлі, до якої увійшли декілька поколінь Длугопольських, Киселевичів, Яструбецьких та Кравз-Тарнавських. Метою статті є культурологічний та мистецтвознавчий аналіз спогадів Ніни Драй-Хмари, а також реставрування генеалогічних і дружніх зв’язків представників священицької громади Поділля та їхніх нащадків, зокрема тих, які стали важливою ланкою Розстрі- ляного Відродження. Методологію дослідження визначили методи культурно-соціаль- ної антропології, мистецької генеалогії, мемуаристики та музичної регіоналістики. Вони дали змогу прослідкувати причинно-наслідкову послідовність різноманітних явищ, скоригувати або ввести до обігу нові дані та відновити локальну історію, а також максимально об’єктивно реставрувати загальну картину виявлення куль- туротворчого та мистецького потенціалу української інтелігенції, що була сфор- мована у священицькому осередку Поділля. Доведено, що «Зустрічі» дають змогу усвідомити, в який спосіб в україноцентричних священицьких родинах формувався морально-етичний та культурний «кодекс цінностей». Саме з таких осередків вийшла частина української інтелігенції, зокрема композитор Микола Леонтович; його друг, адміністратор капели «Думка» Гнат Яструбецький; актор та директор Рівненського Театру Анатоль Демо-Длугопольський. В свою чергу, до родини Длу- гопольських приєдналися поет і науковець Михайло Драй-Хмара; музикознавець та директор Інституту ім. М. Лисенка Микола Грінченко; історик, учень М. Грушев- ського, священик Михайло Карачківський. Окреслено перспективи подальших науко- вих досліджень, які полягають у глибинному вивченні діяльності священників Поділля та їхнього внеску в українську культуру, зокрема музичну.