Імагологічний підхід у мистецтвознавстві та його музично-педагогічний потенціал
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-1.5Ключові слова:
мистецтвознавство, художній образ, імагологічний підхід, музичне виконання, інтерпретація, уява, ментальна репрезентація, музичний наратив, музична педагогіка, герменевтикаАнотація
Статтю присвячено дослідженню імагологічного підходу як концептуально-методологічної основи інтерпретації в контексті активізації уяви для вирішення завдань утілення художньо-образного плану музичного твору в перформативному процесі. Мета статті полягає у визначенні основних функцій імагологічного підходу, що обумовлюють його можливості забезпечувати основу музичної інтерпретації, а також в уточненні характеристик, які визначають його музично-педагогічний потенціал. Аналіз досліджень, присвячених вивченню інтерпретації як простору пошуку та осягнення художніх смислів, підтвердив функціональну роль уяви як ключового ресурсу, що дає змогу, за умови її інтенціональної активізації, аналізувати художньо-образний зміст музичного твору, трансформувати і варіювати уявлення про художні образи задля створення художнього наративу, добирати засоби музичної виразності її виконавського втілення. Проведений функціональний аналіз дав змогу визначити основні функції імагологічного підходу, якими є: а) ментально-образна медіація, що сприяє перетворенню розуміння художнього змісту музичних знаків у мультимодальні (слухові, кінестетичні, емоційні) ментальні репрезентації, які, у свою чергу, стають основою вибору інтерпретаційних рішень і виконавських прийомів; б) наративне оформлення художньо-образного плану, що спрямоване на структурування виконавської версії музичного твору як простору взаємодії образів у послідовності художніх подій. У результаті дослідження виявлено музично-педагогічний потенціал імагологічного підходу, обумовлений його можливостями цілеспрямовано активізувати уяву для генерації внутрішніх уявлень про художній образ, формувати здатність музиканта досягати художньої цілісності та виразності виконання, а також сприяти створенню наративної педагогічної інтерпретації музичного твору. Перспектива подальших досліджень полягає у конкретизації можливостей імагологічного підходу забезпечувати основу інтерпретації музичних творів різних стилів, з опорою на різні інтерпретаційні традиції.
Посилання
1. Реброва, О. (2023) Теоретичне дослідження художньо-ментального досвіду в проекції педагогіки мистецтва: монографія. 2 -ге вид. ПНПУ імені К. Ушинського. DOI: https://doi.org/10.24195/Rebrova2023.
2. Шип, С. (2024) Історично інформована інтерпретація музичного твору (НІР) у семіотичному аспекті. Південноукраїнські мистецькі студії, 2 (5), 157–167. DOI: https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-2.27.
3. Almén, B. (2003) Narrative archetypes: A critique, theory, and method of narrative analysis. Journal of Music Theory, 47 (1), 1–39. URL: http://www.jstor.org/stable/30041082.
4. Atkin, A. (2023) Peirce’s Theory of Signs. The Stanford Encyclopedia of Philosophy / E.N. Zalta, U. Nodelman (eds.). URL: https://plato.stanford.edu/archives/spr2023/entries/peirce-semiotics.
5. Bachelard, G. (1960) La poétique de la rêverie. Paris: Presses universitaires de France. URL: h t t p s : / / w w w. c u l t u r a e l i b r i . c o m / w p - c o n t e n t / uploads/2016/06/Bachelard-Gaston-po%C3%A9tiquede-la-r%C3%AAverie.pdf.
6. Bilova, N., Novska, O., & Volkova, Y. (2020) Implementation of the synergetic potential of artistic communication as an innovative strategy of art education. Journal of History Culture and Art Research, 9 (2), 133–146. DOI: https://doi.org/10.7596/taksad.v9i2.2678.
7. Brown, R.M., & Palmer, C. (2013) Auditory and motor imagery modulate learning in music performance. Frontiers in human neuroscience, 7, 320. DOI: https://doi.org/10.3389/fnhum.2013.00320.
8. Carvalho, M.D. (2001) Le legs de Bachelard dans le domaine de la critique d’art: la notion d’image poétique et la lecture de l’oeuvre d’art. Cahiers Gaston Bachelard, 4 (1), 23–27. URL: https://www.persee.fr/doc/cgbac_1292-2765_2001_num_4_1_940.
9. Cook, N. (2013) Beyond the score: Music as performance. Academic. URL: https://doi.org/https://surl.li/opwqcq.
10. Gadamer, H.G. (2013). Truth and method. A&C Black. URL: https://bit.ly/_books_google_Gadamer_2013_Truthandmethod.
11. Gullaer, I., Walker, R., Badin, P., & Lamalle, L. (2006) Image, imagination, and reality: on effectiveness of introductory work with vocalists. Logopedics, phoniatrics, vocology, 31 (2), 89–96. DOI: https://doi.org/10.1080/14015430500471936.
12. Jabareen, Y. (2009) Building a Conceptual Framework: Philosophy, Definitions, and Procedure. International Journal of Qualitative Methods, 8 (4), 49–62. DOI: https://doi.org/10.1177/160940690900800406.
13. Juslin, P.N. (2013) From everyday emotions to aesthetic emotions: Towards a unified theory of musical emotions. Physics of life reviews, 10 (3), 235–266. DOI: https://doi.org/10.1016/j.plrev.2013.05.008.
14. Keller, P. (2012) Mental imagery in music performance: underlying mechanisms and potential benefits. Annals of the New York Academy of Sciences, 1252, 206–213. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2011.06439.x
15. Malpas, J. (2025) Hans-Georg Gadamer. The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Fall 2025 Edition) / E.N. Zalta, & U. Nodelman (eds.). URL: https://plato.stanford. edu/archives/fall2025/entries/gadamer.
16. Meng, C., & Luck, G. (2024) Voluntary musical imagery in music practice: contextual meaning, neuroscientific mechanisms and practical applications. Frontiers in Psychology, 15, 1452179. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1452179.
17. Meyer, L.B. (2024) Emotion and meaning in music. University of Chicago Press. URL: https://bit.ly/3NHfzy4.
18. Nattiez, J.J. (1990) Music and discourse: Toward a semiology of music. Princeton University Press. Retrieved from https://surl.li/qwknem.
19. Pitt, D. (2022) Mental Representation. The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Fall 2022 Edition) / E.N. Zalta, & U. Nodelman (eds.). URL: https://plato.stanford.edu/archives/fall2022/entries/mental-representation.
20. Schaefer, R. (2015) Mental Representations in Musical Processing and their Role in Action-Perception Loops. Empirical Musicology Review, 9 (34), 161–176. DOI: https://doi.org/10.18061/emr.v9i3-4.4291.
21. Wunenburger, J.J. (2012) Gaston Bachelard: poétique des images / M. Edizioni (ed.). URL: https://www.torrossa.com/en/resources/an/3022588.
22. Zatorre, R.J., & Halpern, A.R. (2005) Mental concerts: musical imagery and auditory cortex. Neuron, 47 (1), 9–12. https://doi.org/10.1016/j.neuron.2005.06.013.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
