Специфіканти підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва до художньо-педагогічної діяльності в інноваційному освітньому просторі

Автор(и)

  • Чжун Ченьюй ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» https://orcid.org/0000-0002-0263-1362

DOI:

https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-1.6

Ключові слова:

вчителі образотворчого мистецтва, професійна діяльність учителя мистецтва, професійна компетентність учителя мистецтва, підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва, методична та фахова підготовка майбутніх учителів мистецтва, педагог-художник, художньо-педагогічна діяльність, освітній простір, освітньо-мистецький простір, інноваційний освітній простір, інноваційні тенденції в підготовці учителів мистецтва, педагогіка мистецтва, мистецька педагогіка

Анотація

Метою статті є висвітлення сучасних аспектів підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва до художньо-педагогічної діяльності. Методологія дослідження щодо опрацювання сутності категорії «художньо-педагогічна діяльність» вимагала звернення до параметрів системного підходу, артефакти якого допомогли репрезентувати комплексне бачення сутності явища як синтетичної єдності декількох елементів. Аксіологічний підхід дав змогу розкрити соціокультурне значення художньо-педагогічної діяльності вчителя образотворчого мистецтва, висвітлити роль ціннісно-світоглядної позиції вчителя-митця, його інтенцію до емоційно-почуттєвого осягнення світу, його духовної складової частини. Використано потенціал інтегративного підходу, що надав логіки конвергенції знань, вмінь, естетичних та світоглядних інтенцій вчителя-митця в єдину систему. Інтегративна методологія уможливила репрезентацію художньо-педагогічної діяльності як підсистеми фахової діяльності вчителя, що синтезує культурозбагачувальний профіль дидактики образотворчого мистецтва, історичні та етнічні мотиви в живописі, декоративно-ужиткову естетику, просторово-технологічне оформлення та дизайн, методичну та дидактичну підготовленість учителя до інноватизації освітнього простору. Доведено, що зміст підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва до художньо-педагогічної діяльності базується на системному оволодінні студентами концептуальними знаннями в галузі методології, теорії, історії, праксеології образотворчого мистецтва (малюнок, колір, колорит, основи композиції, техніка, технологія художніх матеріалів, об’єм, просторовість, матеріальна форма предмета, світлоповітряне середовище, світлотінь, візуалізація); набутті динамічних умінь застосовувати провідні методи й дидактичні прийоми в методиці навчання образотворчого мистецтва; актуалізації творчої уяви, розвитку образного мислення, художнього смаку, мистецької компетентності, проєктної культури. Тенденціями підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва до художньо-педагогічної діяльності в інноваційному освітньому просторі названо актуалізацію їх персонального світоглядного ставлення до значущості естетичного виховання учнів; употужнення методичної та дидактичної культури студентів, що надають способам конструювання мистецько-освітнього середовища педагогічної аргументованості та розвивального значення; актуалізацію дизайнерської складової частини підготовки, що збагачує естетичний профіль виховання учнів елементами етно- та екодизайну, модельного проєктування; посилення інтегративного характеру підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва, зокрема її орієнтацію на модель STEAM-навчання.

Посилання

1. Бараболя, О. (2008) Методична компетентність учителя образотворчого мистецтва як психолого-педагогічна проблема. Актуальні питання художньої освіти у вищій школі, 135–139. Київ: Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова.

2. Цзялун Ван (2024) Педагогічні умови формування проєктно-дизайнерської культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Ушинського, 3, 28–33. https://doi.org/10.24195/2617-6688-2024-3-3.

3. Кайдановська, О. (2013) Образотворча підготовка архітекторів у вищому навчальному закладі: монографія. Львів: Видавництво Львівської політехніки. http://search.nbuv.gov.ua›irbis_nbuv›cgiirbis_64.

4. Каленюк, О. (2005) Дидактичні засади формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва: дис. … канд. пед. наук; 13.00.09. Луцьк.

5. Музика, О. (2008) Творчі здібності й особистість вчителя образотворчого мистецтва. Вісник Черкаського університету. Педагогічні науки, 129, 70–74.

6. Піддубна, О. (2009) Народна художня творчість у фаховій підготовці майбутнього вчителя образотворчого мистецтва: дис. … канд. пед. наук; 13.00.04. Житомир.

7. Рудницька, О. (2005) Педагогіка загальна та мистецька. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан. ISBN 966-692-735-7.

8. Сотська, Г. (2006) Образотворче мистецтво як засіб розвитку особистості. Мистецтво у розвитку особистості: монографія / Н. Ничкало (ред.). Чернівці: Зелена Буковина, 137–146.

9. Ткаченко, А. (2021) Дизайн-мислення як нова парадигма розвитку стартапу. Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки, 6 (39), 238–246. DOI: https://doi.org/10.32515/2663-1636.2021.6(39).238-246.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-20

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 1. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МИСТЕЦЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ