Спільність художніх принципів у вокальному, фортепіанному та хоровому виконавстві

Автор(и)

  • Наталія Віталіївна Ашихміна ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» https://orcid.org/0000-0001-8843-5217
  • В’ячеслав Якович Дашковський Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової https://orcid.org/0000-0003-4905-9639

DOI:

https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-1.7

Ключові слова:

вокальне виконавство, фортепіанне виконавство, хорове виконавство, інтерпретація, інтонаційність, художньо-образне мислення, підпорядкованість техніки художньому задуму

Анотація

У статті розглянуто актуальну проблему комплексного осмислення музичного виконавства як єдиного художнього явища на прикладі вокального, фортепіанного та хорового виконання. Підкреслено необхідність узагальнення спільних художніх принципів, які визначають образно-смислову цілісність виконання музичного твору та уможливлюють осмислення різних видів виконавства в межах єдиної концептуальної парадигми. Метою дослідження є виявлення та теоретичне узагальнення спільних художніх принципів вокального, фортепіанного та хорового виконавства з урахуванням інтерпретаційних, інтонаційних, художньо-образних і технічних аспектів. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному мистецтвознавчому підході, що включає теоретичний аналіз наукових джерел, порівняльний метод, аналітико-інтерпретаційний підхід і елементи системного аналізу. Використання цих методів дало змогу осмислити різні види музичного виконавства не ізольовано, а як взаємопов’язані компоненти єдиного художнього процесу. Результати дослідження підтвердили, що музичне виконавство слід розглядати як цілісний комунікативний процес, у межах якого вокальне, фортепіанне та хорове виконання об’єднуються спільними художніми принципами. Інтерпретаційна діяльність виступає базовим механізмом осмислення авторського задуму, інтонаційність забезпечує єдність емоційного та образного змісту, художньо-образне мислення формує цілісний художній образ, а техніка слугує функціональним інструментом реалізації цих принципів. Практична цінність дослідження полягає у формуванні цілісного уявлення про музичне виконавство як універсальну художню діяльність та створенні методологічної основи для подальших досліджень у галузі музикознавства. Перспективою подальших наукових розвідок є виявлення інших універсальних закономірностей художньої організації музичного виконавства та розвиток теорії інтегративного підходу до виконавської практики.

Посилання

1. Бєлік-Золотарьова, Н. (2024). Напрями і форми сучасного вітчизняного хорового виконавства. Культура України, 83, 50–57. https://doi.org/10.31516/2410-5325.083.05.

2. Григор’єва, М. (2025). Історично інформоване вокальне виконання у дзеркалі сучасних музикознавчих досліджень. Українська музика: науковий часопис, 2 (53), 28–34. https://doi.org/10.32782/2224-0926-2025-2-53-4.

3. Згурська, Н. (2025). Фортепіанне виконавство як засіб формування творчо-інтегративного мислення майбутніх учителів музичного мистецтва. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти, 33, 74–80. https://doi.org/10.31392/UDU-nc-series14-2025-33-10.

4. Зимогляд, Н., Кордовська, П., Кутлуєва, Д. та ін. (2023). Фортепіанне мистецтво в європейському часопросторі: колективна монографія. Харків: Естет Прінт.

5. Леонтієва, С. (2020). Сучасне вокальне виконавство як збереження духовних цінностей української культури. Мистецтвознавчі записки, 38, 154–158. https://doi.org/10.32461/2226-2180.38.2020.222113.

6. Польська, І. (2022). Система фортепіанного виконавства: жанрова специфіка та типологія. Актуальні питання гуманітарних наук, 51, 188–194. https://doi.org/10.24919/2308-4863/51-28.

7. Цюряк, І. (2025). Фортепіанне виконання ХХІ століття: традиції та новації. Актуальні питання гуманітарних наук, 85, 3, 130–134. https://doi.org/10.24919/2308-4863/85-3-18.

8. Цюряк, І., Борисенко, Н., & Грушак, І. (2024). Хорове виконавство: навчальний посібник. Житомир: вид-во ЖДУ імені Івана Франка.

9. Чернявська, М. (2022). Наукові проблеми сучасного фортепіанного виконавства: навчально-методичний посібник. Харків: ХНУМ.

10. Шуневич, Є. (2020). Вокальне мистецтво в соцiокультурi України ХХI столiття (виконавсько-методичний аспект). Актуальні питання гуманітарних наук, 31, 1, 245–248. https://doi.org/10.24919/2308-4863.1/31.213785.

11. Batovska, J., Byelik-Zolotaryova, N., & Ivanova, J. (2023). Modern Global Trends in the Development of Choral Performance. Studia Universitatis Babes-Bolyai Musica, 68 (2), 235–256. https://doi.org/10.24193/subbmusica.2023.2.17.

12. Bryant, G.A. (2021). The evolution of human vocal emotion. Emotion Review, 13 (1), 25–33. https://doi.org/10.1177/1754073920930791.

13. Chang, D. (2025). Vocal performance evaluation of the intelligent note recognition method based on deep learning. Scientific Reports, 15, 13927. https://doi.org/10.1038/s41598-025-99357-2.

14. Fernandez-Fresard, G., & Acevedo, K. (2024). Voice Performance Chart: A Pedagogical Tool to Enhance Vocal Expressive Ability in Acting Students. Journal of Voice, 38 (3). https://doi.org/10.1016/j.jvoice.2021.10.020.

15. Langley, D.W. (2022). Mind, body, and soul: The effects of bodily movement on listeners’ perceptions of choral performances. International Journal of Music Education, 41 (2), 318–329. https://doi.org/10.1177/02557614221096153.

16. Meerschman, I., D’haeseleer, E., et al. (2022). Voice Quality of Choir Singers and the Effect of a Performance on the Voice. Journal of Voice. https://www.researchgate.net/publication/363652002.

17. Meitian Zhao (2025). The influence of virtual reality on improving emotional expressiveness in vocal performance. Acta Psychologica, 255. https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2025.104969.

18. Parker, E.C., & Sweet, B. (2025). A Multiple Case Study of Safe Place Within Two Choirs for Children and Adults with Disabilities. Journal of Research in Music Education. https://doi.org/10.1177/00224294251362756.

19. Ronyak, J. (2024). Locating the Wanderer’s Solitude in Choral and Nonsolo Performances of Winterreise. In B. Binder & J. Ronyak (Eds.), The Lied at the Crossroads of Performance and Musicology, 126–146. Cambridge University Press.

20. Ryan, C., Tsang, J., & Dumlavwalla, D. (2025). Inside the piano studio: What teachers say about performance training, perfectionism, and performance anxiety. Psychology of Music. https://doi.org/10.1177/03057356251334568.

21. Sieger, C. (2017). Music performance anxiety in instrumental music students: A multiple case study of teacher perspectives. Contributions to Music Education, 42, 35–52. https://www.jstor.org/stable/26367435.

22. Sockman, K., Lyons, S., & Caro, S. (2024). Vocal performance of one affect that of another. Behavior, 161 (2), 167–194. https://doi.org/10.1163/1568539X-bja10256.

23. Springer, D.G., & Sorenson, R.A. (2024). Evaluations of solo piano performances: The role of performing with and without a musical score. Psychology of Music, 53 (5), 695–711. https://doi.org/10.1177/03057356241259119.

24. Xiaoning, W., & Luo, C. (2025). Deep Learning-Based Analysis of Emotional Expression and Performance Characteristics in Vocal Music Teaching. Journal of Circuits, Systems and Computers, 34 (11). https://doi.org/10.1142/S0218126625502639.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-20

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 2. МОДЕРНІ ПОШУКИ У ПРОСТОРІ МИСТЕЦТВА