Експлікація образотворчої концептосфери художньої рефлексії митця

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-2.12

Ключові слова:

художня рефлексія митця, типологія художньої рефлексії, образотворче мистецтво, художньо-творча діяльність, задум художнього твору, композиція, індивідуальний стиль образотворення

Анотація

У статті розкрито сутність художньої рефлексії як багатовимірного феномену образотворчого мистецтва, що поєднує психологічні, технічні, естетичні та екзистенційні виміри творчості. Це поняття розглядається з позиції психологічного механізму смислотворення, самопізнання та естетичного узагальнення, який забезпечує глибину професійного самовираження художника, формує його індивідуальний стиль образотворення і творчого мислення. Це проявляється в інтуїтивному й раціонально осмисленому генеруванні художнього задуму, реалізація якого спонукає митця до індивідуальної інтерпретації образів реальності, адекватного визначення способів досягнення довершеності композиції, доцільного вибору технічних прийомів виконання художнього твору та усвідомлення екзистенційних цінностей результатів творчості. З опорою на сучасні мистецтвознавчі та психологічні студії, наявні класифікації типів художньої рефлексії, експліковано чотири її нові групи: формально- технічна – охоплює графічну, живописну та матеріальну форми, що забезпечують усвідомлення виразності лінії, мазка, кольору та фактури; естетико-ціннісна – представлена гармонізаційним, композиційним та ідеалізаційним видами, які спрямовані на оцінку краси, досягнення цілісності художньої форми та прагнення до ідеалу; етико- екзистенційна – поєднує моральну, ідентифікаційну та корекційну рефлексію, що акцентують відповідальність митця перед культурою і суспільством, усвідомлення власної культурної приналежності та пошук автентичності й внутрішньої рівноваги. Запропонована типологія систематизує різні виміри художньої рефлексії та створює методологічну основу для подальших мистецтвознавчих і психолого-педагогічних досліджень, дає змогу глибше зрозуміти механізми професійного самовираження митця та розширює образотворчу концептосферу сучасного мистецтвознавчого дискурсу.

Посилання

1. Бригідер, К. В. (2025). Образотворче мистецтво ХХІ століття як засіб вираження та збереження культурної ідентичності. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2, 112–118. URL:DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2025.338914

2. Вячеславова, О. (2015). До проблеми образотворчого тропосу : філософсько-естетична рефлексія концепту «фігура». Наукові записки

Національного університету «Острозька академія». Серія «Філософія», 18, 47–50.

3. Естетика : підручник / Л. Т. Левчук, В. І. Панченко, О. І. Оніщенко, Д. Ю. Кучерюк ; за заг. ред. Л. Т. Левчук. (2010). Київ : Центр учбової літератури.

400 с.

4. Єрошкіна, О. О., Іванов, О. М. (2020). Особливості формування художнього образу,моделі та символу у мистецтві. Вісник ХНУМГ ім.

О. М. Бекетова, 1 (154), 199–203. DOI: https://doi.org/10.33042/2522-1809-2020-1-154-199-203

5. Ільницька, Л. В. (2022). «Колірна рефлексія» у процесі художньо-комунікативного виховання. Вісник Глухівського національного педагогічного

університету імені Олександра Довженка. Педагогічні науки, 1, 132–139. DOI: https://doi.org/10.31376/2410-0897-2022-1-48-132-139

6. Каленюк, О., Панфілова, О. (2025). Креативне цитування чи плагіат? До питання художньої оригінальності в мистецькій освіті. Українська

культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, 50, 215–218. DOI: https://doi.org/10.35619/ucpmk.50.962

7. Матвієнко, О. І. (2015). Краса природи як онтологічна основа світогляду і культури. Політологічний вісник, 68, 30–36. URL: https://surl.li/

padrko

8. Пилипенко, Л. В., Пилипенко, О. І. (2014). Образотворче мистецтво як технологія оздоровлення психіки людини. Психологічні науки : проблеми і

здобутки, 5, 104–117. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pnpz_2014_5_10

9. Пічкур, М. О., Музика, О. Я., Семенова, О. В., Голубенко, Я. О. (2025). Художня рефлексія в особистісному вимірі живописного образотворення. Український мистецтвознавчий дискурс, 5, 142–155. DOI: https://doi.org/10.32782/uad.2025.5.17

10. Пригодін, М. Д. (2019). Особливості формування творчих умінь майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі аналізу

творів мистецтва. Теорія і методика навчання та виховання, 46, 122–129. DOI: https://doi.org/10.34142/23128046.2019.46.09

11. Силко, Є. (2015). Розвиток творчої уяви студентів спеціальності «образотворче мистецтво» педагогічних вузів на заняттях з композиції. Збірник

наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, 1, 311–316. URL: https://surl.li/vbwdnd

12. Солоділова, О. В. (2013). Стильові підстави естетичної оцінки в культурі. Наукові записки Таврійського національного університету ім. В. І.

Вернадського. Серія «Філософія. Культурологія. Політологія. Соціологія», 24 (65), 3, 266–273.

13. Сорока, О. (2012). Образотворче мистецтво й арт-терапія : порівняльний аналіз. Естетика і етика педагогічної дії, 4, 144–155. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eepd_2012_4_15

14. Цугорка, О. П. (2015). Образотворче мистецтво і можливості новітніх технологій. Культура і сучасність, 2, 111–118. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/

Kis_2015_2_22

15. Чернюшок, О. В. (2009). Учбовий аналіз композиції у методиці викладання образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Наукові

записки Національного університету «Острозька академія». Сер. : Психологія і педагогіка, 13, 468–473.URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoapp_2009_13_

16. Шинін, О. С. (2011). Концептуальне творче мислення у формальній композиції. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики

навчання в підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми, 28, 499–502.

17. Albers, J. (1963). Interaction of Color. New Haven and London: Yale University Press. 80 p. URL: https://surl.li/rzhtlm

18. Arnheim, R. (1974). Art and Visual Perception : A Psychology of the Creative Eye. Berkeley ; Los Angeles : University of California Press. 508 p. URL: https://surl.lu/oclwzd

19. Bernard, É. (1925). Souvenirs sur Cézanne et lettres inédites. Paris : R. Simonson. 198 p.

20. Cézanne, P. (1978). Letters of Paul Cézanne. Paris : Grasset. 346 p.

21. Delacroix, E. (1937). The Journal of Eugène Delacroix. Translated by Walter Pach. New York : Covici, Friede. 392 p.

22. Gibson, J. J. (1966). The Senses Considered as

Perceptual Systems. Boston : Houghton Mifflin. 335 p.

23. Grushka, K. (2005). Artists as reflective self-learners and cultural communicators: an exploration of the qualitative aesthetic dimension of knowing self through reflective practice in art. Reflective Practice, 6, 3, 299–310. DOI: https://doi.org/10.1080/14623940500220111

24. Hogarth, B. (1958). Dynamic Figure Drawin. New York : Watson-Guptill Publications. 160 p. URL: https://surl.li/ieamwk

25. Kandinsky, W. (1926). Point and Line to Plane : Contribution to the Analysis of the Pictorial Elements. New York : Solomon R. Guggenheim Foundation.

196 p. URL: https://surl.li/flkxjz

26. Schön, D. A. (1983). The Reflective Practitioner: How Professionals Think in Action. New York : Basic Books. 374 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 1. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МИСТЕЦЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ