Explication of the pictorial conceptual sphere of the artist’s reflection
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-2.12Keywords:
Keywords: artistic reflection of the artist, typology of artistic reflection, visual art, artistic‑creative activity, artistic conception, composition, individual style of pictorial representationAbstract
The article reveals the essence of artistic reflection as a multidimensional phenomenon of visual art, combining psychological, technical, aesthetic, and existential dimensions of creativity. This concept is considered as a psychological mechanism of meaning‑making, self‑knowledge, and aesthetic generalization, which ensures the depth of professional self‑expression of the artist, shaping his individual style of pictorial representation and creative thinking. It manifests itself in the intuitive and rational generation of an artistic idea, the realization of which encourages the artist to individually interpret images of reality, adequately determine the means of achieving compositional perfection, appropriately select technical methods of execution, and comprehend the existential values of creative results. Drawing on contemporary art‑historical and psychological studies as well as existing classifications of types of artistic reflection, four new groups are explicated: formal‑technical – encompassing graphic, painterly, and material forms that ensure awareness of the expressiveness of line, stroke, color, and texture; aesthetic‑axiological – represented by harmonizing, compositional, and idealizing types aimed at evaluating beauty, achieving the integrity of artistic form, and striving for the ideal; ethical‑existential – combining moral, identificational, and corrective reflection, which emphasize the artist’s responsibility to culture and society, awareness of cultural belonging, and the search for authenticity and inner balance. The proposed typology systematizes the various dimensions of artistic reflection and establishes a methodological foundation for further art‑historical and psycho‑pedagogical research. It enables a deeper understanding of the mechanisms of professional self‑expression of the artist and expands the pictorial conceptual sphere of contemporary art‑historical discourse.
References
1. Бригідер, К. В. (2025). Образотворче мистецтво ХХІ століття як засіб вираження та збереження культурної ідентичності. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2, 112–118. URL:DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2025.338914
2. Вячеславова, О. (2015). До проблеми образотворчого тропосу : філософсько-естетична рефлексія концепту «фігура». Наукові записки
Національного університету «Острозька академія». Серія «Філософія», 18, 47–50.
3. Естетика : підручник / Л. Т. Левчук, В. І. Панченко, О. І. Оніщенко, Д. Ю. Кучерюк ; за заг. ред. Л. Т. Левчук. (2010). Київ : Центр учбової літератури.
400 с.
4. Єрошкіна, О. О., Іванов, О. М. (2020). Особливості формування художнього образу,моделі та символу у мистецтві. Вісник ХНУМГ ім.
О. М. Бекетова, 1 (154), 199–203. DOI: https://doi.org/10.33042/2522-1809-2020-1-154-199-203
5. Ільницька, Л. В. (2022). «Колірна рефлексія» у процесі художньо-комунікативного виховання. Вісник Глухівського національного педагогічного
університету імені Олександра Довженка. Педагогічні науки, 1, 132–139. DOI: https://doi.org/10.31376/2410-0897-2022-1-48-132-139
6. Каленюк, О., Панфілова, О. (2025). Креативне цитування чи плагіат? До питання художньої оригінальності в мистецькій освіті. Українська
культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, 50, 215–218. DOI: https://doi.org/10.35619/ucpmk.50.962
7. Матвієнко, О. І. (2015). Краса природи як онтологічна основа світогляду і культури. Політологічний вісник, 68, 30–36. URL: https://surl.li/
padrko
8. Пилипенко, Л. В., Пилипенко, О. І. (2014). Образотворче мистецтво як технологія оздоровлення психіки людини. Психологічні науки : проблеми і
здобутки, 5, 104–117. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pnpz_2014_5_10
9. Пічкур, М. О., Музика, О. Я., Семенова, О. В., Голубенко, Я. О. (2025). Художня рефлексія в особистісному вимірі живописного образотворення. Український мистецтвознавчий дискурс, 5, 142–155. DOI: https://doi.org/10.32782/uad.2025.5.17
10. Пригодін, М. Д. (2019). Особливості формування творчих умінь майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі аналізу
творів мистецтва. Теорія і методика навчання та виховання, 46, 122–129. DOI: https://doi.org/10.34142/23128046.2019.46.09
11. Силко, Є. (2015). Розвиток творчої уяви студентів спеціальності «образотворче мистецтво» педагогічних вузів на заняттях з композиції. Збірник
наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, 1, 311–316. URL: https://surl.li/vbwdnd
12. Солоділова, О. В. (2013). Стильові підстави естетичної оцінки в культурі. Наукові записки Таврійського національного університету ім. В. І.
Вернадського. Серія «Філософія. Культурологія. Політологія. Соціологія», 24 (65), 3, 266–273.
13. Сорока, О. (2012). Образотворче мистецтво й арт-терапія : порівняльний аналіз. Естетика і етика педагогічної дії, 4, 144–155. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eepd_2012_4_15
14. Цугорка, О. П. (2015). Образотворче мистецтво і можливості новітніх технологій. Культура і сучасність, 2, 111–118. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/
Kis_2015_2_22
15. Чернюшок, О. В. (2009). Учбовий аналіз композиції у методиці викладання образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Наукові
записки Національного університету «Острозька академія». Сер. : Психологія і педагогіка, 13, 468–473.URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoapp_2009_13_
16. Шинін, О. С. (2011). Концептуальне творче мислення у формальній композиції. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики
навчання в підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми, 28, 499–502.
17. Albers, J. (1963). Interaction of Color. New Haven and London: Yale University Press. 80 p. URL: https://surl.li/rzhtlm
18. Arnheim, R. (1974). Art and Visual Perception : A Psychology of the Creative Eye. Berkeley ; Los Angeles : University of California Press. 508 p. URL: https://surl.lu/oclwzd
19. Bernard, É. (1925). Souvenirs sur Cézanne et lettres inédites. Paris : R. Simonson. 198 p.
20. Cézanne, P. (1978). Letters of Paul Cézanne. Paris : Grasset. 346 p.
21. Delacroix, E. (1937). The Journal of Eugène Delacroix. Translated by Walter Pach. New York : Covici, Friede. 392 p.
22. Gibson, J. J. (1966). The Senses Considered as
Perceptual Systems. Boston : Houghton Mifflin. 335 p.
23. Grushka, K. (2005). Artists as reflective self-learners and cultural communicators: an exploration of the qualitative aesthetic dimension of knowing self through reflective practice in art. Reflective Practice, 6, 3, 299–310. DOI: https://doi.org/10.1080/14623940500220111
24. Hogarth, B. (1958). Dynamic Figure Drawin. New York : Watson-Guptill Publications. 160 p. URL: https://surl.li/ieamwk
25. Kandinsky, W. (1926). Point and Line to Plane : Contribution to the Analysis of the Pictorial Elements. New York : Solomon R. Guggenheim Foundation.
196 p. URL: https://surl.li/flkxjz
26. Schön, D. A. (1983). The Reflective Practitioner: How Professionals Think in Action. New York : Basic Books. 374 p.
