Стильова автентичність у виконанні вокальних творів доби ренесансу на засадах застосування інноваційних ІКТ

Автор(и)

  • Наталя Георгіївна Кьон ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» https://orcid.org/0000-0002-8229-502X
  • Сяоюй Чень ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» https://orcid.org/0009-0000-8807-7579

DOI:

https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-2.29

Ключові слова:

стильова автентичність, Ренесанс; історично інформована інтерпретація, вокальне мистецтво, наукові підходи, сучасні інноваційно-цифрові технології, ІКТ в музичній освіті

Анотація

У статті розглянуто проблему стильової автентичності у виконанні вокальної творчості доби Ренесансу в контексті сучасних виконавсько-педагогічних практик і використання можливостей інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій. Обґрунтовано актуальність звернення до старовинного репертуару як ресурсу розширення світоглядних і музично-естетичних орієнтирів сучасних виконавців. Уточнено зміст поняття «стильова автентичність» як нормативно-оцінної, методологічної та практично-регулятивної категорії музичного виконавства, що не зводиться до буквальної реконструкції минулого, а передбачає набуття інформації для культурно-історичного обґрунтування інтерпретаційних рішень. Представлено два основні напрями дослідження феномену автентичності: історично інформована інтерпретація, зорієнтований на опрацювання історичних джерел і виконавських норм епохи; історико-критичний підхід, у межах якого автентичність розглядається як змінна культурна конструкція, залежна від естетичних настанов, інституційних практик і способів легітимації виконавських рішень. Запропоновано три взаємопов’язані вектори наближення співака до автентичного виконання творів у процесі розроблення інтерпретаційного концепту: культурно-історичний, знаково- мовленнєвий і вокально-виконавський. Окреслено потенціал ІКТ у формуванні автентично-стильової манери виконання, реалізація якого уможливлює доступ до тексту старовинних трактатів, цифрових репозитаріїв і мемуарів, використання нотно-графічних програм і можливостей інтерактивних партитур, аудіо- та відео-фіксації виконавської діяльності для здійснення порівняльного аналізу виконавських версій та використання інструментів об’єктивного самоаналізу. Підкреслено, що поєднання історично інформованого підходу з цифровими засобами контролю та рефлексії підвищує якість стильової орієнтації у вокально-виконавській підготовці здобувачів вищої освіти

Посилання

1. Гаврилюк С. (2025). Історично інформоване виконавство як чинник музичного стилетворення. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розви-

тку. Збірник наукових праць. Випуск 51. С. 189-195. https://doi.org/10.35619/ucpmk.51.1044

2. Ключинська, Н. В. (2022). Історично інформоване виконавство та риторичні параметри сучасної інтерпретації української партесної музики (на прикладі творів М. Дилецького та І. Домарацького) (Дисертація доктора філософії). Львівський національний університет імені Івана Франка.

3. Медведнікова, Т. О., Фещенко, Т. Л. (2019). Проблематика автентичного виконання творів епохи бароко на органі. Музикознавча думка Дніпропетровщини, №16. 42–53. https://doi.org/10.33287/221921

4. Cінельнікова, В., Шнуренко Т., Цапун Р. (2025). Дефініція традиційного співу в Україні: між автентикою, сценічністю та постфольклором. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», №53. 192-203. DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1176.53.2025.348326

5. Усова Г.А. (2024). Специфіка вокально-фахової підготовки китайських здобувачів – майбутніх бакалаврів музичного мистецтва. Південноукраїн-

ські мистецькі студії, № 2. 85-90. DOI: https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-2.15

6. Цзінь Юйхань (2025). Вокальна автентичність та нові форми вокального інтонування в опері XXI століття. Музичне мистецтво і культура, вип. 43.

222–232. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2025-43-16 7. Цюряк І. (2025). Специфіка опрацювання вокальних творів епохи Ренесансу сучасними вико-навцями. Слобожанські мистецькі студії. №1. 136-139. https://doi.org/10.32782/art/2025.1.25.

8. Хуан Юйсі, Го Яньжань (2022). Пісенний фольклор в репертуарі китайських студентів як форма міжкультурного діалогу Сходу і Заходу. Інноваційна

педагогіка. Випуск 50. Том 2. 59-63. DOI https://doi.org/10.32782/2663-6085/ 2022/50.2.11

9. Шевченко, Д. (2023). Довершена модель скрипаля-виконавця у культурному та музичному просторі епохи постмодерна. Творчий проєкт.

Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової, Одеса,

10. Шип, С. В. (2024). Історично інформована інтерпретація музичного твору (НІР) у семіотичному аспекті. Південноукраїнські мистецькі студії, №2.

157–167. https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-2.27

11. Шип, С. В., & Мельниченко, В. Г. (2022). Музично-творчі уміння та можливості їх формування з використанням сучасної електронної техніки.

Південноукраїнські мистецькі студії, №1. 48–53.https://doi.org/10.24195/ artstudies.2022-1.8

12. Шпитальна, І. М. (2021). Автентичність як аспект акордеонного виконавства. Музичне мистецтво і культура, вип. 32(1). 247–259. https://doi.org/1

0.31723/2524-0447-2021-32-1-19

13. Duffin, R. W. (2006). Just intonation in Renaissance theory and practice. Music Theory Online, 12(3). https://mtosmt.org/issues/mto.06.12.3/mto.06.12.3. duffin.htm

14. Fabian, D. (2001). The meaning of authenticity and the early music movement: A historical review. International Review of the Aesthetics and Sociology of

Music, 32(2). 153–167. https://doi.org/10.2307/1562264

15. Harnoncourt, N. (1988). Baroque music today: Music as speech: Ways to a new understanding of music. Amadeus Press.

16. Kania, A. (2022). Home to roost: Some problems for the nested concept of authentic performance. Estetika: The European Journal of Aesthetics, 59(2).

153–164. https://doi.org/10.33134/eeja.360

17. Koehn. N, Stepanova, L., Usova, G. (2026). Performance activities of vocalists, choir singers and conductors in the light of the neurocognitive paradigm

and digital technologies. Південноукраїнські мистецькі студії, №1 (in press).

18. Pengfei Yang (2024). Virtual reality tools to support music students to cope with anxiety and overcome stress. Education and Information Technologies. Springer Science+Business Media, LLC, part of Springer Nature. https://doi.org/10.1007/s10639-024-12464-x

19. Shephard T., Raninen S., Sessini S., Ştefănescu L. (2020). Music in the Art of Renaissance Italy London: Harvey Miller Publishers, (Р. 1420-1540). ISBN:

9781912554027

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 2. МОДЕРНІ ПОШУКИ У ПРОСТОРІ МИСТЕЦТВА