Стильова автентичність у виконанні вокальних творів доби ренесансу на засадах застосування інноваційних ІКТ

Анотація

У статті розглянуто проблему стильової автентичності у виконанні вокальної творчості доби Ренесансу в контексті сучасних виконавсько-педагогічних практик і використання можливостей інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій. Обґрунтовано актуальність звернення до старовинного репертуару як ресурсу розширення світоглядних і музично-естетичних орієнтирів сучасних виконавців. Уточнено зміст поняття «стильова автентичність» як нормативно-оцінної, методологічної та практично-регулятивної категорії музичного виконавства, що не зводиться до буквальної реконструкції минулого, а передбачає набуття інформації для культурно-історичного обґрунтування інтерпретаційних рішень. Представлено два основні напрями дослідження феномену автентичності: історично інформована інтерпретація, зорієнтований на опрацювання історичних джерел і виконавських норм епохи; історико-критичний підхід, у межах якого автентичність розглядається як змінна культурна конструкція, залежна від естетичних настанов, інституційних практик і способів легітимації виконавських рішень. Запропоновано три взаємопов’язані вектори наближення співака до автентичного виконання творів у процесі розроблення інтерпретаційного концепту: культурно-історичний, знаково- мовленнєвий і вокально-виконавський. Окреслено потенціал ІКТ у формуванні автентично-стильової манери виконання, реалізація якого уможливлює доступ до тексту старовинних трактатів, цифрових репозитаріїв і мемуарів, використання нотно-графічних програм і можливостей інтерактивних партитур, аудіо- та відео-фіксації виконавської діяльності для здійснення порівняльного аналізу виконавських версій та використання інструментів об’єктивного самоаналізу. Підкреслено, що поєднання історично інформованого підходу з цифровими засобами контролю та рефлексії підвищує якість стильової орієнтації у вокально-виконавській підготовці здобувачів вищої освіти