Виконавська культура майбутнього викладача фортепіано
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-2.30Ключові слова:
культура, виконавська культура, виконавська майстерність, герменевтика, інтерпретація, майбутні викладачі, фортепіанне мистецтво, педагогічна творчість, технічна майстерність, особистісно-орієнтовний підхід, артистизм, емоційність, сценічна стійкістьАнотація
У статті досліджується проблема виконавської культури майбутніх викладачів фортепіано. Глобальні міжнародні тенденції, що охопили країни світу, в парадигмі гуманізації освіти, виховання, висунули перед педагогічною спільнотою вимоги до ефективного духовно-морального розвитку української молоді. Внаслідок цього процесу велика роль належить різним видам мистецтва, особливо музичному. Музика суттєво впливає на людину, на її культурний, естетичний та інтелектуальний розвиток, особистісні якості: емоційний стан, стимулює розумову діяльність тощо. Тому підвищення музичної культури молоді турбує українське суспільство і потребує модернізації підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва у вищих педагогічних закладах освіти, пошуку продуктивних інноваційних технологій тощо. Автором розкрито сутність феноменів «культура», «виконавська культура», «інтерпретація», «технічна майстерність», «артистизм», «сценічна стійкість». Презентовані методичні принципи в підготовці піаністів у парадигмі формування виконавської культури, виконавської майстерності видатних музикантів – педагогів: А. Корто, М. Лонг, Г. Нейгауза, а також висловлювання українських дослідників щодо зазначеної проблеми: Н. Гуральник, К. Марченко, О. Рудницької, Т. Зінської, Т. Глущук, Л. Ковальова-Гончарюк В. Федоришина тощо. Представлена компонентна структура виконавської культури майбутніх викладачів фортепіано, яка складається з глибокого музичного мислення, ґрунтовної обізнаності в музично-історичному, музично-теоретичному аспектах, фортепіанні вміння (звуковидобування, технічна майстерність, педалізація тощо), навички з виконавської витривалості, ефективної самопрезентації на публічному виступі тощо, особистісні якості (артистизм, емоційність, сценічна стійкість). Виявлено основні тенденції виконавської культури майбутніх викладачів фортепіано
Посилання
1. Глущук, Т. В. (2016). Музично-виконавське мистецтво як об’єкт дослідження українського мистецтвознавства. Культура і сучасність, 1, 87-91. Від-
новлено з http://journals.uran.ua.
2. Гуральник, Н. П. (2011). Науково-педагогічна школа піаністів у теорії та практиці музичної освіти і виховання: навчально-методичний посібник.
Київ: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова.
3. Єргієв, І. Д. (2016). Артистичний універсум музиканта-інструменталіста кінця ХХ – початку ХХІ століття (Дис. … докт. мистецтвознавства).
Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової, Одеса.
4. Зінська, Т. В. (2011). Музично-виконавське мистецтво в соціокультурному просторі України кінця ХХ – початку ХХІ століття. (Автореф. дис.
… канд. мистецтвознавства). Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Київ. Відновлено з https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/809/1/T_Zinska_avtoreferat.pdf.
5. Карнегі, Д. (2001). Як завойовувати друзів та впливати на людей. Харків: КЗ Промінь.
6. Ковальова-Гончарюк, Л. О. (2021). Інструмен-тально-виконавська майстерність учителя музичного мистецтва як характеристика його професійної майстерності. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IX (98), Issue: 247, p. 22-25.Відновлено з www.seanwdim.com.
7. Коган, Г. М. (1969). Біля воріт майстерності.
Робота піаніста. Відновлено з https://vseosvita/ ua.
8. Корзун, В. В. (2014). Художня інтерпретація музичних творів як вищий щабель виконавської майстерності. Наукові записки Наці-
онального педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Серія Педагогічні та історичні науки, 120, 74-79.
9. Кремень, В. Г. (Ред.). (2008). Енциклопедія освіти. Київ: Юрінком Інтер.
10. Крицький, В. М. (1999). Формування уміння художньої інтерпретації у студентів музичних факультетів педагогічних закладів вищої освіти
(Автореф. дис. ... канд. пед. наук). НПУ ім. М. П. Драгоманова, Київ.
11. Линенко, А. Ф. (2018). Герменевтичний підхід у педагогіці і його принципи. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, 6, 55–59.
12. Лі, Данься. (2013). Удосконалення виконавської культури студента-піаніста у процесі концертної діяльності. Проблеми підготовки сучасного вчи-
теля, № 8 (Ч. 1), 186-190.
13. Марченко, К. О. (2022). Виконавська культура майбутніх артистів-вокалістів як науково-педагогічна проблема. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школі, № 80, Т. 2, 76-80.
14. Москаленко, В. (2013). Лекції з музичної інтерпретації. Київ. Відновлено з https://knmau.com.ua/wp-content/uploads/V.-Moskalenko-Lektsiyiz-
muzichnoyi-interpretatsiyi-Navchalnij-posibnik.pdf 2013.
15. Осадча, Л. (2013). Сторінки історії. Педагогічні принципи Генріха Густавовича Нейгауза. Історикопедагогічний альманах, 1, 28-31.
16. Полубоярина, І. І. (2012). Психологічне дослідження музично-виконавської діяльності. Вісник Житомирського державного університету, 63,
139-143.
17. Рудницька, О. П. (2001). Художня культура у виховній діяльності вчителя. Prace Naukowe. Pedagogika 8-9-10, 1999-2000-2001, 713-716. Віднов-
t8_9_10-s713-716.pdf.
18. Український тлумачний словник. Відновлено з https://orfograf_ukr.academic.
19. Федоришин, В. І. (2006). Формування виконавської майстерності студентів музично-педагогічних факультетів у процесі колективного музику-
вання. (Автореф. … канд. пед. наук). Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ.
20. Філософський енциклопедичний словник. Відновлено з https://esu.com.ua/article-51449
21. Шапар В. (2007). Сучасний тлумачний психологічний словник. Харків: Прапор.
22. Corto, A. (1928). Rational Principles of Pianoforte Technique. New York: Oliver Ditson CO.
23. Long, M. (1963). La Petite Méthode de piano. Paris.
24. Mc Clelland D. (1985). Human Motivation. New York.
25. Stanford Encyclopedia of Philosophy, 2016.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




