Наукові засади формування поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів вокалу

Анотація

Мета статті полягає у визначенні наукових підходів, методичних принципів, педагогічних умов та методів формування поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів вокалу. Методологія дослідження реалізується за використання комплексу теоретичних дослідницьких методів, зокрема загальнонаукових (узагальнення й систематизація), конкретнонаукових аналітичних (поняттєво-термінологічного, порівняльно-зіставного та проблемно-пошукового аналізу) та методологічного дискурсу. Результати дослідження засвідчили доцільність комплексного поєднання методологічних підходів, що забезпечують взаємозв’язок світоглядно-ціннісного, семіотичного, когнітивно-аналітичного та інтерпретаційно-практичного компонентів формування поліхудожньої обізнаності. Серед наукових засад формування поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів вокалу виокремлено провідні підходи (аксіологічний, культурологічний, семіотичний та поліхудожній), сформульовано головні методичні принципи (вмотивованої поліхудожності, семіотично-аналітичної зануреності та інтелектуалізації поліхудожньої інтерпретації вокальних творів), наслідування яких зумовлює вибір педагогічних умов (мотиваційне забезпечення світоглядно-ціннісного ставлення до концепту поліхудожності у вокальному мистецтві, стимулювання комплексу поліхудожньої семіотично-аналітичної діяльності, накопичення поліхудожніх педагогічних інтерпретацій та їх осмислення), а також відповідних їм методів. Обґрунтовано, що визначені педагогічні умови спрямовуються на розвиток здатності майбутніх викладачів вокалу до комплексного сприйняття мистецьких явищ, виявлення міжвидових художніх зв’язків, інтерпретації поліхудожніх смислів вокальних творів та їх художньо-педагогічної презентації. Перспективи подальших досліджень полягають в експериментальній перевірці ефективності визначених педагогічних умов і методів.