Професійно-суб’єктна позиція майбутніх магістрів музичного мистецтва: сутність поняття
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2023-2.1Ключові слова:
суб’єктність, професійна діяльність, цінність, саморозвиток, проєктування, стратегія, професійно-суб’єктна позиція, майбутні магістри музичного мистецтва.Анотація
У дослідженні акцентовано увагу на важливості вивчення проблеми формування професійно-суб’єктної позиції майбутніх магістрів музичного мистецтва. Здійснений теоретичний аналіз наукових джерел дозволив констатувати, що цей процес стає пріоритетним, вимагаючи від здобувачів активної художньо-освітньої діяльності та самовизначення в майбутньому професійному середовищі. Розглядаються ключові аспекти професійно-суб’єктної позиції: внутрішня здатність майбутніх фахівців до самовизначення, свобода вираження власної позиції та стратегічне проєктування професійного розвитку. Майбутні магістри музичного мистецтва характеризуються як особистості, здатні самостійно планувати та визначати власний вектор професійного становлення. Вивчення заявленої проблеми містить психологічні та педагогічні аспекти, а також акцентує увагу на галузь музичного мистецтва. Суб’єктність майбутнього магістра музичного мистецтва розглядається як характеристика його художньо-освітньої активності, головним елементом якої є суб’єктна позиція, в якій реалізуються суб’єктне ставлення до себе через призму майбутньої професійної діяльності. Професійно-суб’єктна позиція майбутніх магістрів музичного мистецтва є індивідуальною інтегральною характеристикою особистості, яка зумовлює визначення системи ціннісних пріоритетів особистісного та професійного самоусвідомлення й саморозвитку в процесі художньо-освітньої діяльності, що проявляється у проєктуванні індивідуальних стратегій реалізації професійного цілепокладання в музичній галузі. Професійно-суб’єктна позиція віддзеркалює спосіб саморозвитку та самореалізації, який проявляється у створенні власної системи способів професійної діяльності, напрацюванні особистісних критеріїв для визначення ефективності цієї діяльності та сформованості здатності до творчого проєктування стратегій особистісного та професійного розвитку.
Посилання
Дорошенко, Т. (2016). Суб’єктно-особистісний підхід як теоретична основа забезпечення ефективності підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Серія: Психолого-педагогічні науки, 3, 85-89.
Зайцева, А. (2017). Художньо-комунікативна культура майбутнього вчителя музичного мистецтва : теорія, методологія, методичні аспекти. Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова.
Зязюн, І. А. (1997). Краса педагогічної дії. Київ: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу.
Зязюн, І. А. (2000). Педагогіка добра : ідеали і реалії. Київ: МАУП.
Camus, A. (1999). Le Mythe de Sisyphe. Paris: Editions Gallimard.
Dewey, J. (1929). Experience and Nature. New York: Dover Publications. http://www.scienzepostmoderne.org/OpereComplete/Dewey.John..Experience%20and%20Nature%20%281925,%201929%29.pdf
Fromm, E (1994). Escape from Freedom. New York: Henry Holt & Co.
Rogers, C. R. (1965). Some Thoughts Regarding the Current Philosophy of the Behavioral Sciences. Journal of Humanistic Psychology, 5(2), 182–194. https://doi.org/10.1177/002216786500500207
Rogers, C. R. (1961). On becoming a person. Houghton Mifflin.
Sartre, J.-P. (1976). L’Être et le Néant. Essai d’ontologie phénoménologique. Paris : Gallimard.