Музично-стильова компетентність учнів мистецьких шкіл: сутність поняття
DOI:
https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-2.2Ключові слова:
музичний стиль, інтерпретація, компетентність, музично-стильова компетентність учнів мистецьких шкілАнотація
У статті акцентовано увагу на важливості дослідження проблеми формування музично-стильової компетентності учнів мистецьких шкіл. Оскільки музичні звукові образи характеризуються багатозначністю, варіативністю та динамічністю, для дітей їх усвідомлення є складним процесом, що віддзеркалює готовність і рівень здатності до сприйняття стилістики музичних творів. Здійснений теоретичний аналіз мистецтвознавчих джерел дозволив з’ясувати, що музичний стиль є багаторівневою системою взаємодії художнього мислення особистості та музичних засобів виразності, що зумовлена соціально-історичними й індивідуально-психологічними чинниками та вможливлює втілення ідейно-образного змісту музичного твору. Сприйняття музичного стилю пов’язане не тільки з розпізнаванням особливостей структур і рис музичного твору, а й із його інтерпретацією. «Компетентність» як ключовий термін досліджуваного феномену розглядається як набір знань, умінь і навичок, що віддзеркалюють рівень сформованості сприйняття музики різних стилів, розпізнавання стильових ознак, слухового контролю й оцінки втілення стильової специфіки у виконавській, композиторській і слухацькій практиці. Музично-стильовою компетентністю учнів мистецьких шкіл є інтегративна якість, що характеризує набуті знання, уміння і навички щодо сприйняття, розуміння та втілення стильових особливостей музичних творів. Завдяки цій сформованій компетентності учні можуть: ідентифікувати та розрізняти основні музичні стилі та жанри різних епох; аналізувати музичні твори з позиції визначення їхніх стильових особливостей; інтерпретувати музичні твори різних стилів і жанрів з урахуванням їхніх стильових особливостей; імпровізувати та створювати музичні твори в різних стилях тощо. Ця компетентність формується протягом усього періоду навчання в мистецькій школі та є результатом комплексної роботи викладачів й учнів. Її формування спонукає дітей до творчого самовираження та сприяє не лише розвитку в них музичних здібностей, а й загальному художньо-естетичному вихованню.
Посилання
Ашихміна, Н. В. (2017). Сутність і компонентна структура музично-стильових уявлень майбутніх учителів музики. Наукові записки : Психолого-педагогічні науки: І мистецько-педагогічні читання пам’яті професора О. Я. Ростовського «Актуальні проблеми мистецької освіти», № 1, 7–13.
Буцяк, В. І. (2003). Педагогічні умови вдосконалення фортепіанної підготовки студентів у вищих навчальних закладах на основі історико-стильового підходу : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02. Київ.
Верховна Рада України. Про освіту : Закон України (2145–VIII від 05.09.2017). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.
Драч, І. С. (2010). Художня індивідуальність композитора: навчальний посібник. Харків : Тимченко.
Каплієнко-Ілюк, Ю. (2019). Проблеми класифікації полістилістики у сучасному музикознавстві. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв, № 4, 68–75.
Коробецька, С. Ю. (2011). Оркестровий стиль: теорія, історія, сучасність: монографія. Київ : Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова.
Коханик, І. (2005). «Стильова гра» у проекціях сучасної композиторської творчості та музичного виконавства. Виконавське музикознавство: науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, Вип. 47, Кн. 11, 67–79.
Шип, С. В. (2023). Теорія художніх стилів : монографія. Суми : ФОП Цьома С. П. 138 с.
Щербініна, О. М. (2005). Формування музично-стильових уявлень майбутніх вчителів музики у процесі інструментально-виконавської підготовки : дис. канд... пед. наук : 13.00.02. Київ.
ANNEX key competences for lifelong learning a european reference framework (Brussels, 17.1.2018 COM(2018). ANNEX to the Proposal for a Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning. URL: https://ec.europa.eu/transparency/regdoc/rep/1/2018/EN/COM-2018-24-F1-EN-ANNEX-1-PART-1.PDF.
Castell, K. C. (1982). Children’s sensitivity to stylistic differences in “classical” and “popular music”. Psychology of Music, Special Issue, 22–25.
Eco, U. (1990). I limiti deWinterpretazione. Milano : Bompiani.
Gardner, H. (1973). Children’s sensitivity to musical style. MerriUPalmer Quarterly, 19, 67–77.
Nattiez, J. J. (1987). Musicologie genéralе et sémiologie. Paris : Bourgois.